ⓘ Free online encyclopedia. Did you know?




                                               

Вживання великої літери в українській мові

З великої літери пишуться: Неофіційні назви держав, одиниць територіального поділу та образні назви географічних обєктів: Буковина, Вінниччина, Закавказзя, Закарпаття, Золотоверхий, Київ Наддніпрянщина. У спеціальному стилістичному вживанні пишут ...

                                               

Відміна

Іменники середнього роду, що в називному відмінку однини мають закінчення -а -я, а при відмінюванні зявляються суфікси -ат-, -ят-, -ен: ведмежа, небожа, княжа, кача, шпача, собача, вовча, зайча, курча, дитинча, дівча, пташа, лоша, пастуша, маля, ...

                                               

Всеукраїнський комітет на захист української мови

Всеукраїнський комітет захисту української мови - обєднання представників української творчої інтелігенції, політиків, юристів, громадських діячів з метою захисту української мови, що його було засновано 27 червня 2012 р. Про заснування комітету ...

                                               

Ґ

Ґ, ґ - кирилична літера для позначення звука вживається як іменник середнього роду: велике Ґ, мале ґ. Ґ - пята літера української абетки, використовується в словах: аґрус, ґава, ґазда, ґанок, ґедзь, ґніт, ґрати, ґрунт, ґудзик, ґуля, дзиґа, ґелґот ...

                                               

Генеральний регіонально анотований корпус української мови

Генеральний регіонально анотований корпус української мови - це корпус української мови обсягом понад 650 млн токенів, призначений для здійснення лінгвістичних досліджень з граматики, лексики, історії української літературної мови, а також для ви ...

                                               

Граматика

Граматика - термін, який вживається в двох повязаних значеннях: як будова мови і як розділ мовознавства, що вивчає граматичну будову мови. Граматика, як будова мови, це характерна для конкретної мови сукупність правил за якими слова обєднуються в ...

                                               

Грінченківка

У передмові до свого Російсько-українського словника Грінченко зазначив, що у його виданні використано "в українських паралелях" правопис зі "Словника російської мови" складеного Другим відділом Імператорської академії наук", а також український ...

                                               

Групи іменників

Групи іменників - класифікація іменників за родом, закінченням та закінченням основи. Група іменника впливає на формування його закінчень під час відмінювання. Групи іменників характерні для словянських мов.

                                               

Д

Є в усіх абетках, створених на словяно-кириличній графічній основі. За формою накреслення - видозмінена кирилична літера, що походить від літери "дельта" грецького унціалу 9 століття. У сучасній українській літературній мові літерою "Д" позначают ...

                                               

Давноминулий час

Давноминулий час - дієслівна форма, основним значенням якої звичайно вважається передування стосовно деякої ситуації в минулому.

                                               

Давньоруська мова

Термін давньоруська мова вживається для позначення: 1) гіпотетичної сукупності діалектів, якими розмовляло словянське населення Київської Русі ; 2) наддіалектної писемної мови, якою користувались у Київській Русі писемно-літературна мова). Правом ...

                                               

Двоїна

Двоїна - граматична категорія числа, яку вживають, щоб позначити дві особи чи парні предмети. Двоїна була відома ще в праіндоєвропейській мові, від якої її успадкувала прасловянська мова, а від неї - усі словянські мови, включно з українською. Дв ...

                                               

Діалекти української мови

Українська діалектологія вивчає наріччя української мови. Наріччя української мови поділяються на три групи: Південно-західне наріччя, Південно-східне наріччя, та Північне наріччя.

                                               

Дієслово

Зворотні дієслова - загальна назва дієслів, утворених від незворотних шляхом додання зворотної частки "ся/сь". За походженням ця частка являє собою колишню форму знахідного відмінка зворотного займенника себе. У деяких діалектах ця частка може ви ...

                                               

Добродій

Буквально добродій значить те саме, що благодійник, - людина, яка чинить добро, творить добрі вчинки з точки зору тої чи іншої системи цінностей, тих чи інших людей, спільнот чи людства в цілому.

                                               

Додаток (мовознавство)

Додаток, також обєкт - другорядний член речення, який означає предмет, на який спрямована дія або по відношенню до якого ця дія відбувається і відповідає на питання усіх відмінків, крім називного. Відповідає на питання непрямих відмінків:кого? чо ...

                                               

Драгоманівка

Драгоманівка - правопис, що поширювався в Україні в кінці XIX століття. Одним з головних авторів драгоманівки наприкінці 70-х років того ж століття був Михайло Драгоманов. Через це правопис і отримав таку назву.

                                               

Дублювання українською

Дублювання українською - озвучення відеопродукції українською мовою. У період радянської окупації України дублювання українською іншомовних фільмів практично не відбувається, в першу чергу через політику інтернаціоналізації та русифікації СРСР. З ...

                                               

Е

Походить від букви "єсть" церковнословянської абетки. До одного з варіантів цієї літери сходить і сучасна є. У глаголиці мала накреслення. Кирилична е створена за зразком літери Ε, ε "епсилон" візантійського уніціалу. Числове значення в кириличні ...

                                               

Епістолярний стиль мовлення

Епістолярний стиль - це стильовий різновид мови, який втілюється в таких проявах як листи та епістолярна творчість. Текст, написаний епістолярним стилем, може належати до різних сфер суспільної та індивідуальної свідомості людини та може бути сти ...

                                               

Етимологічний словник топонімів України

"Етимологічний словник топонімів України" - етимологічний, топонімічний словник, у якому пояснено походження близько 3700 сучасних та історичних топонімів, які називають або називали раніше найвідоміші географічні обєкти України: міста, селища, р ...

                                               

Є

У староукраїнській графіці у звязку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма позначалося графемами е, є, які вживалися у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання памяток. У XVI столітті, крім рукописної, зявилася дру ...

                                               

Ж

Походить від старословянської кириличної літери ж "живіте", утвореної додаванням центральної вертикальної риски до літери х "хір". Числового значення не мала. У глаголиці "живіте" мала накреслення і числове значення "7".

                                               

Жанрова специфіка інавгураційної промови

Інавгураційна промова - це заздалегідь підготовлений публічний виступ новообраного президента країни під час церемонії легалізації його повноважень. Поняття "інавгураційна промова" досліджено в українській лінгвістиці досить мало. Сам термін "про ...

                                               

З

З - літера кирилиці. Присутня в усіх абетках, створених на словяно-кириличній графічній основі. За формою накреслення - видозмінена кирилична літера, що походить від грецької.

                                               

Займенник

Займенник - це самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Наприклад: він, ми, щось ; той, мій, всякий ; скільки, стільки. Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? Усі займенн ...

                                               

Займіться ділом, а не язиком!

"Займиться дилом, а не язиком!" - всеукраїнська громадянська кампанія, спрямована на недопущення ухвалення законопроєктів "Про мови в Україні" № 1015-3 та "Про засади державної мовної політики" № 9073, а також на знівелювання негативних наслідків ...

                                               

Закінчення

Закинчення - змінна звукова частина змінюваного слова. Відсутність звукового закінчення заведено називати нульовим закінченням. Закінчення додаються до основи слова при відмінюванні для позначення граматичного значення слова у реченні. Незмінюван ...

                                               

Запозичені слова в українській мові

За походженням слова поділяються на власне українські та запозичені з інших мов. Словниковий склад мови постійно поповнюється як словами, що створюються на основі українських словотвірних засобів, так і запозиченими з багатьох мов: грецької, лати ...

                                               

И

И, и - літера кирилиці. Присутня майже в усіх словянських кириличних абетках. Має велику й малу, рукописну й друковану форми.

                                               

И так поймут!

И так поймут! - громадська ініціатива захисту прав україномовних споживачів товарів та послуг на доступ до інформації в Україні рідною їм українською мовою, заснована 13 березня 2012 року громадським активістом Романом Матисом. Координація роботи ...

                                               

Ї

Ї, ї - тринадцята літера української абетки. За конфігурацією трохи видозмінена кирилична і. Цю літеру називають як іменник середнього роду: "велике Ї", "мале ї". У писемностях на основі латинського алфавіту таких мов, як африкаанс, валлійська, г ...

                                               

І (кирилиця)

Походить від старословянської кириличної літери "і", утворене на основі аналогічної літери візантійського уніціалу, що була варіантом грецької Ι, ι "йота". Старословянська назва букви - "і", її фонетичний дублер називається "іже", хоча зазвичай ї ...

                                               

Іменник

Іменник - самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? або що?. В українській мові, яка належить до флективних синтетичних мов, іменник є змінною частиною мови, загал ...

                                               

Імперфект

Імперфект - одна з форм минулого часу дієслова в індоєвропейських мовах та уральських мовах, що виражає тривалу або повторювану дію без указівки на її закінчення в минулому. У морфології "Руської правди" виразно виступає відсутність імперфекта і ...

                                               

Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України

Інститут мовознавства имені О. О. Потебни НАН Украини, скорочено Інститут мовознавства - науково-дослідна установа в Києві, центр мовознавчих досліджень в Україні.

                                               

Інститут української мови НАН України

Інститут украинської мови НАН України - науково-дослідна установа, де всебічно вивчають українську мову, головний координаційний центр в Україні з проблем дослідження української мови. Діяльність Інституту спрямована також утверджувати українську ...

                                               

Інститут української наукової мови ВУАН

Інститут Української Наукової Мови ВУАН - науково-дослідна установа, заснована 1921 року на базі Правописно-термінологічної комісії при Історико-філологічному відділі ВУАН і Термінологічної комісії Українського наукового товариства у Києві. У 193 ...

                                               

К

Походить від старословянської кириличної літери "како", що походить від літери Κ, κ "каппа" греко-візантійського унціалу. У глаголиці "како" мала накреслення - можливо, воно виникло під впливом гебрейської літери ק "коф". Назва літери походить ві ...

                                               

Категорія роду іменників

Граматична категорія роду є однією з основних морфологічних ознак іменника. В українській мові всі іменники, що вживаються в однині, мають постійне значення роду: жіночого, середнього. чоловічого, Категорія роду іменників є синтаксично незалежною ...

                                               

Київський ізвод

Київський ізвод - традиція прочитання церковнословянської мови на український лад з певним наближенням до сучасної української мови. Також, традиція запису церковнословянського тексту літерами сучасного українського алфавіту за принципом "як чуєт ...

                                               

Кирилиця

Кирилиця - алфавітна система письма в країнах Східної Європи, Північної і Центральної Азії. Одна з двох абеток староцерковнословянської мови, що лягла в основу алфавітів словянських мов та десятків різних мов світу. Базується на ранній кирилиці, ...

                                               

Класифікація приголосних звуків в українській мові

Приголосні звуки класифікують: за місцем творення; за фоносемантикою; за способом творення; за твердістю та мякістю. за участю голосу та шуму; за пасивним органом;

                                               

Кольоративи української мови

Кольоративи української мови - лексико-семантична група, що позначає кольори в українській мові. У мовознавчій літературі української мови з кольорознавства існує проблема уніфікації мовознавчих термінів що означують кольори тож у мовознавчих пра ...

                                               

Конфесійний стиль мовлення

Конфесийний - стильовий різновид української мови, який обслуговує релігійні потреби суспільства. Не всі стилісти виділяють його як стиль, а більше як підстиль

                                               

Крапка

Водночас у програмуванні використовується англійська форма запису чисел, у якій крапка відіграє роль, яка відповідає українській десятковій комі, наприклад, 1.3 - одна ціла три десятих.

                                               

Культура мовлення

Культура мовлення, культура мови, мовна культура - це дотримання сталих мовних норм усної і писемної літературної мови, а також свідоме, невимушене, цілеспрямоване, майстерне вживання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування.

                                               

Л

У давньоруській та староукраїнській писемностях у звязку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма Л вживалося у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання памяток. У 16 ст., крім рукописної, зявилася друкована форма лі ...

                                               

Лапки

Лапки - розділовий знак, що використовується для вирізнення прямої мови, цитат, заголовків, назв, а також слів, ужитих у непрямому, найчастіше іронічному значенні.Російсько-український академічний словник 1924 - 33 рр. також називає їх "знаки нав ...

                                               

Латинізація української мови

Латинізація украинської мови - система заходів з установлення процедури та впровадження норм передачі тексту й окремих слів української мови латиницею відповідно до правил транслітерації.