Back

ⓘ Конячів




Конячів
                                     

ⓘ Конячів

Конячів - село у Польщі, у гміні Ярослав Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Знаходиться на відстані 5 км на північний схід від Ярослава у Надсянні. Населення - 563 особи.

                                     

1. Історія

Відповідно до "Географічного словника Королівства Польського" село належало до Ярославського повіту, знаходилося в родючій місцевості, при дорозі з Ярослава до Цешанува. В селі не було власної церковної парафії. Греко-католики належали до парафії в селі Сурохові Ярославського деканату Перемишльської єпархії, а римо-католики - до парафії у Ярославі. Згідно з переписом 1881 року в селі було 227 мешканців. Проте відповідно до церковних даних, тоді було 17 римо-католиків та 223 греко-католики.

У 1912 р. селяни звели деревяну богослужбову каплицю о. Николая, яка була філіяльною церквицею парафії у Сурохові.

Після окупації поляками Галичини село входило до Ярославського повіту Львівського воєводства Польщі, а після укрупнення ґмін 1 серпня 1934 року включене до ґміни Муніна. На 01.01.1939 в селі проживало 480 мешканців, з них 300 українців-грекокатоликів, 80 українців-римокатоликів у кінці 1930-х перейшли на римо-католицький обряд, 20 поляків, 80 польських колоністів міжвоєнного періоду. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Ляшківського району Львівської області.

16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР 135 осіб - 30 родин опинилися в населених пунктах Тернопільської області. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції "Вісла" і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

У 1975 - 1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.