Back

ⓘ Корінець (село)




Корінець (село)
                                     

ⓘ Корінець (село)

Село знаходиться на відстані 4 кілометри на північний схід від центру гміни села Бірчі, 20 кілометрів на захід від центру повіту міста Перемишля і 51 кілометр на південний схід від столиці воєводства - міста Ряшіва.

                                     

1. Історія

В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

Село засновано на початку 15 століття.

Перші письмові згадки про село Корінець відносяться до 1464 року.

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село Корінець відійшло до імперії Габсбургів.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це село з частково українським населенням ввійшло до її складу. Село входило до ґміни Бірча Добромильського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі було 990 жителів, з них 70 українців, 890 поляків і 30 євреїв

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі з 17 вересня 1939 року, Корінець, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшов до СРСР і ввійшов до складу Бірчанського району районний центр - Бірча утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР обласний центр - місто Дрогобич.

З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.

В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.

13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії облвоєнком - підполковник Карличев.

В березні 1945 року Корінець, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передані Польщі.

Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене "добровільне" виселення приблизно одного мільйона українців з "Закерзоння", тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.,

Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, у якому наголошувалось, що "Евакуації підлягають лише ті з перелічених … осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.", виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.

Українська Повстанська Армія намагалась захистити мирне українське населення від примусової депортації польською армією та не дати польській владі заселювати звільнені за допомогою армії від українців господарства поляками. 29 листопада 1945 року частина села була спалена підрозділами УПА.

Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції "Вісла" і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

                                     

2. Джерела, посилання та література

  • Корінець пол. Korzeniec 4 // Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego. - Warszawa: Druk "Wieku", 1883. - Т. IV. - S. 435. пол.
  • Сторінка села Корінець на веб-сайті гміни Бірча