Back

★ Історія Анголи

Історія Анголи
                                     

★ Історія Анголи

Археологічні знахідки підтверджують факт проживання людини на території сучасної Анголи ще в епоху неоліту. Населяли її предки сучасних сан бушменів, що займалися полюванням і збиральництвом. У 5-6 ст. їх відтіснили у південні райони землеробські й скотарські племена банту, що прийшли з півночі і знали виплавку заліза. Перше ранньодержавне утворення - Конґо зі столицею у місті Мбанза-Конго - виникло на території сучасної Анголи в 13 ст. Воно займало північні райони, але влада маніконґо верховного правителя поширювалася й за межі цієї держави. Конґо було найбільшою і найрозвиненішою ранньою державою на території Анголи. Період його розквіту припав на 15 - І пол. 16 ст. Розпалося воно в кінці 19 ст. В доколоніальний період існували також державні й політичні обєднання Бенгела, Кассанжі 17 - поч. 19 ст., Лунда, Матамба 1635 - кін. 17 ст. і Ндонго 15 - кін. 17 ст., столиця - м. Мбанза-Кабаса. Населення цих ранніх держав займалося головним чином землеробством, гончарством і ткацтвом, уміло також виплавляти метали. У Ндонго було добре розвинено тваринництво й видобуток мушель "нзімбу", які у той період служили засобом обміну в багатьох державах Африки. Відрізняла його й наявність численного війська.

                                     

1. Португальська колонізація

Першими з європейців, які висадилися на ангольське узбережжя, були португальці. 1482 року експедиція на чолі з Діогу Каном відкрила гирло річки Конго, а 1484 року було укладено договір із маніконґо. На початку 16 ст. португальці побудували декілька фортів, 1576 року було засновано форт Сан-Паулу-де-Луанда сучасна столиця країни Луанда. Вплив Португалії у Конго посилився в період правління короля Нзінґи en 1506 - 1543, що прийняв християнство й отримав імя Афонсу I. В 17 ст. спалахували великі повстання корінного населення - в 1570 під керівництвом Мбула Матади, а в 1591 - на чолі з Нсойо. Спроби португальців у кін. 16 ст. проникнути у внутрішні райони Анголи натрапили на сильний опір держав Ндонго і Матамба, на чолі яких була королева Анна Нзінґа Мбанді Нґола en католицьке імя Анна отримане нею при хрещенні в 1622 у віці 40 років. Вона очолила антипортугальську коаліцію, в рамках якої обєдналися також держави Конґо й Кассанжі. Уклавши військовий союз з голландцями кораблі Голландської Ост-Індійської компанії висадилися в Луанді 1621 року, їй вдалося 1648 року повернути державі Ндонго незалежність. 31 рік з 81 прожитих років Анна Нзінґа Мбанді Нґола вела боротьбу з колонізаторами, внаслідок якої захоплення португальцями внутрішніх районів було припинено. Підпорядкувати Ндонго португальцям вдалося 1671 року, Матамбу - в кінці 17 ст.

                                     

2. Работоргівля

Головним джерелом збагачення колонізаторів стала работоргівля, законодавчо закріплена указом португальського короля від 11 січня 1758 року. За три сторіччя колоніального панування з Анголи було вивезено близько 5 млн рабів - в основному в Бразилію на плантації кави, каучуку і цукру). Не маючи сил для прямої військової експансії в глибинні райони країни, португальці, намагаючись ослабити опір корінного населення, розпалювали збройні конфлікти між різними народами. Для отримання інформації про природні багатства Анголи Португалія організувала експедиції Антоніу да Сілва-Порту en 1852 - 1854 і Александру Серпа Пінту 1877 - 1879. Заборона королем Португалії работоргівлі 1836 року проте контрабанда рабів тривала до 1852 завдала серйозних збитків колоніальному господарству. В той же час внутрішня работоргівля зберігалася ще кілька десятиріч - працю рабів активно використовували на плантаціях бавовни, а також збиранні каучуку. Було запроваджено систему примусового укладання контрактів з місцевим населенням, більшу частину працівників направляли на роботи в соляних шахтах і спорудження доріг, деяких відправляли на плантації какао на острові Сан-Томе і Принсіпі.

                                     

3. 1884 - 1940

Остаточні кордони Анголи було визначено на Берлінській конференції 1884 - 1885 років, скликаній з приводу територіального поділу басейну річки Конго між Англією, Бельгією, Німеччиною, Португалією та Францією), також це було здійснено окремими угодами Португалії з перерахованими державами, підписаними в 1885 - 1891 рр. Спроби Лісабона в кінці 19 ст. підпорядкувати решту внутрішньої території країни знову натрапили на опір африканців: повстання народу бассоронґо 1900, заворушення в районах Дамба, Зомбо і Кімбубуґе 1909 - 1910 тощо. Всі вони були придушені португальськими військами. Після падіння монархії в Португалії 1910 і введення в Анголі адміністративної системи 1920 експлуатація колонії посилилася. Невдоволення корінного населення призвело до нових збройних виступів повстання в Бенґелі в 1917 та ін. 1929 року було введено політичний, цивільний і кримінальний статут про тубільців, згідно з яким африканські жителі португальських колоній розподілялися на "індіженуш" тубільці і "ассиміладуш" асимільовані. "Індіженуш" зазнавали дискримінації, примусової праці і довільного оподаткування. Стати "ассиміладуш" могли африканці, які прийняли християнство, добре володіли португальською мовою, мали постійний прибуток і вели європейський спосіб життя. До 1940 року статус "асимільованих" отримали 0.6 % населення 24 тис. осіб. Дію політичного, цивільного та кримінального статуту про тубільців система індіжената було скасовано в 1961.

Перші політичні організації африканського населення Анголи це - "Ангольська ліга" заснована 1912 року, заборонена 1922 року і створені 1929 році "Національна африканська ліга" НАЛ та "Регіональна асоціація жителів Анголи" РАЖА. Їх діяльність носила просвітницький характер. До середини 1950-х років антиколоніальний рух був розєднаним, часто прибирав форму релігійного сектантства - виникали секти токоїстів названі по імені їх фундатора С. Току, які відмовлялися працювати в господарствах, що належали європейцям. Після надання Анголі статусу "заморської провінції" Португалії 1951 в колонії почалося зміцнення державно-капіталістичного сектору економіки. Після Другої світової війни Ангола стала одним із найбільших світових постачальників кави, розгорнулося інтенсивне будівництво доріг, які обслуговували в основному гірничорудну промисловість зокрема нові її галузі - видобуток нафти, марганцевої і залізної руд, збільшилися обсяги видобутку алмазів.

                                     

4. Боротьба за незалежність

Підйом антиколоніального руху почався в 1960-х роках. Його очолили "Народний рух за визволення Анголи" МПЛА, лідер - Агоштінью Нету, "Національний фронт визволення Анголи" і "Національний союз за повну незалежність Анголи" УНІТА, лідер - Жонас Савімбі, створені 1956, 1962 та 1966 відповідно. МПЛА було обєднанням кількох лівих політичних організацій, виступало за незалежність єдиної Анголи, 1960 року почало збройну боротьбу проти португальських колонізаторів. ФНЛА і УНІТА - антиколоніальні сепаратистські рухи, що спиралися на підтримку народів баконґо ФНЛА і овімбунду УНІТА. 4 лютого 1961 МПЛА підняв у Луанді повстання, результатом якого стали деякі поступки колоніальної влади - було скасовано примусову працю, розширено повноваження місцевих органів. ФНЛА у квітні 1962 року самостійно створив "Тимчасовий уряд Анголи у вигнанні" ГРАЕ, який очолив Голден Роберто. МПЛА в 1961 - 1972 вдалося створити кілька військово-політичних районів з виборними органами влади. Керівництво ж УНІТА пішло на співпрацю з колоніальною владою.

                                     

5. Незалежність

Новий уряд Португалії, сформований після перемоги революції 1974 року, надав Анголі право на незалежність. 15 січня 1975 між Португалією з одного боку та МПЛА, ФНЛА й УНІТА з іншого було підписано угоду про практичні шляхи переходу до незалежності. Сформувати перехідний уряд не вдалося через збройні зіткнення, що почалися між МПЛА і ФНЛА. На стороні ФНЛА виступив УНІТА, проте, МПЛА змогло витіснити їх озброєні загони з столиці. У жовтні на територію Анголи для підтримки ФНЛА й УНІТА вторглися війська ПАР і Заїру.

Головною метою ангольських патріотів було досягнення незалежності Анголи. Війна з португальськими військами носила переважно партизанський характер. Основні райони військових дій припадали на північно-західні, східні і південно-східні регіони країни. Повалення в Португалії фашистського режиму 25 квітня 1974 привело до влади демократичний уряд, який визнав право народів, що населяли португальські колоніальні володіння, на самовизначення. В серпні 1975 р. в Анголу ввійшли війська Південно-Африканської Республіки ПАР і збройні загони Заїру, які залишалися на ангольської території до кінця березня 1976. В цій складній обстановці МПЛА і сили, які її підтримують, проголосили 11 листопада 1975 у Луанді незалежність Анголи. Її першим президентом став Агоштінью Нету.

                                     

6. Ангола в 1976-99 роках

Становлення незалежної держави проходило в Анголі у винятково важких умовах безперервної громадянської війни та складної міжнародної обстановки. У вересні 1979 р. після смерті Нето президентом країни став Жозе Едуарду душ Сантуш. Очолюване ним правління прагнуло відновити економіку країни, налагодити роботу транспорту, засобів звязку, державних і змішаних підприємств, залучити іноземну економічну і технічну допомогу. Найважливішою умовою втілення в життя цієї програми було припинення громадянської війни. Але тільки в 1991 р. МПЛА за сприяння Радянського Союзу і США зуміло укласти з УНІТА мирну угоду.

У вересні 1992 р. в Анголі відбулися перші після 1975 багатопартійні вибори до парламенту. За проведенням їх стежили 700 іноземних спостерігачів, надісланих Радою Безпеки Організації Обєднаних Націй. Переконливу перемогу на виборах здобуло МПЛА. Але УНІТА не визнав їх результатів і в жовтні 1992 р. між урядовими силами Анголи і загонами УНІТА знову почалися збройні зіткнення. 17 лютого 1993 Португалія, США і Росія яким ООН надала статус спеціальних спостерігачів в Анголі закликали до припинення військових дій. Але війна тривала, так як УНІТА відмовився припинити вогонь. Ця обставина була однією з важливих причин, що спонукали США 19 травня 1993 офіційно визнати уряд Едуарду душ Сантуша.

В липні 1993 р. уряд Анголи заявило про готовність укласти контракти на видобуток нафти в Кабінда з найбільшими західними компаніями - американською "Ексон" і англо-голландської "Ройял Датч Шелл". Одним з результатів цієї акції стало скасування Англією 9 серпня 1993 р. ембарго на постачання зброї і військової техніки до Анголи.

У листопаді 1993 р. в Лусаці столиця Замбії почалися переговори між урядом Анголи і УНІТА, які проходили під головуванням спеціального представника ООН. Переговори тривали близько року. Тільки 20 листопада 1994 було підписано угоду про припинення військових дій. Але війна тривала. Результатом зриву досягнутого мирної угоди стало рішення Ради Безпеки ООН прийняте 8 лютого 1995 р. направити до Анголи миротворчі сили чисельністю в сім тисяч осіб. Одним із завдань цих сил було знищення 26 млн. протипіхотних мін, встановлених в Анголі воюючими сторонами. У квітні 1995 р. компанії ПАР заявили про готовність брати участь у видобутку нафти і розробці алмазних родовищ в Анголі.

Громадянська війна та повязані з нею руйнування і людські жертви негативним чином позначилися на економіці Анголи. Тільки за 1995 р. інфляція в країні склала 1823 %! Безперервно росли ціни на продовольство і всі товари першої необхідності. Чисельність переміщених осіб, за даними західних експертів, до кінця 1999 р. склала не менше 20 % населення країни, значно перевищивши, таким чином, 2 млн чоловік.

                                     

7. Література

  • С. В. Гринько. Нью-Йоркська угода про припинення вогню в Анголі 1988 / / Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.:Л. В. Губерський голова та ін. - К.:Знання України, 2004 - Т.2 - 812с. ISBN 966-316-045-4.
                                     

8. Посилання

  • The Mbunda Kingdom Research and Advisory Council.
  • Rulers.org - Ангола список правителів Анголи.
  • WorldStatesmen.
  • Африканський Активіст Архів Проект сайт має матеріали про колоніалізм і боротьба за незалежність в Анголі і підтримку США для цієї боротьби, створюваних багатьма організаціями США, включаючи документи, фотографії, кнопки, плакати, футболки, аудіо і відео.
                                     
  • Кунене що приваблюють міжнародних туристів. Докладніше: Історія Анголи На території Анголи з XIV століття існувала держава Конго зі столицею в місті
  • Уряд Анголи - вищий орган виконавчої влади Анголи Склад уряду затверджує Національна асамблея. До 2010 року прем єр - міністра, що очолював уряд, призначав
  • звільнення Анголи МПЛА порт. Movimento Popular de Libertação de Angola Partido do Trabalho та Національним союзом за повну незалежність Анголи УНІТА
  • Емблема Анголи виконана у соціалістичному стилі. Деякі її елементи також присутні на прапорі Анголи Ця емблема є офіційним символом Республіки Ангола з 1992
  • Португальської Анголи в період з 1641 по 1648 роки. Після захоплення Анголи португальцями в 1648 році, торговельні відносини Голландії та Португальською Анголи незважаючи
  • Рівнинні зебри Див. також: Ссавці Анголи Птахи Анголи та Риби Анголи Докладніше: Природно - заповідний фонд Анголи Ангола є учасником ряду міжнародних угод
  • Міста Анголи - список найбільших населених пунктів держави Ангола У табличній формі наведено список десяти найбільших міст й нижче перші 30 міст Анголи за
  • Президент Анголи - глава держави й уряду Республіки Ангола Посаду президента Анголи було започатковано у 1975 році в результаті набуття незалежності від
  • держави Ангола В 1485 році португальці остаточно зміцнилися в Гвінейській затоці. В 1490 році португальські кораблі вперше з явилися біля берегів Анголи В
  • Автошлях Укума - Уамбо Див. також: Автошляхи Анголи та Номерні знаки Анголи Докладніше: Залізничний транспорт Анголи Загальна довжина залізничних колій країни
  • чорного граніту. Гірнича промисловість Анголи Історія освоєння мінеральних ресурсів Анголи Геологія Анголи Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т
                                     
  • Мозамбік. На чолі держави стояв комуністичний Народний рух за звільнення Анголи МПЛА за підтримки СРСР і Куби. Проти комуністичного режиму виступив УНІТА
  • Збройні сили Анголи порт. Forças Armadas Angolanas - військові сили Анголи які успадкували Збройні сили за звільнення Анголи FAPLA після невдалих
  • взагалі було скасовано. Наступний розіграш першості Анголи - перший чемпіонат незалежної Анголи - відбувся 1979, його переможцем став один із грандів
  • відійшли до Португалії в північно - східній частині Анголи В результаті перекроювання кордонів Кабінду від Анголи тепер відділяла не тільки річка Конго, а й ділянка
  • найпопулярнимішими є азартні ігри в казино. Корисні копалини Анголи Гірнича промисловість Анголи Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США
  • визволення Анголи - Партія праці порт. Movimento Popular de Libertação de Angola - Partido do Trabalho, MPLA, МПЛА - політична партія Анголи що керує
  • символ Анголи Але проекти А. Лангханса навіть не були розглянуті урядом Португалії. У 1956 році було створено Народний рух за звільнення Анголи МПЛА
  • Paz Com as forças progressistas do mundo. повторюється останні дві строфи Герб Анголи Прапор Анголи Інструментальна версія гімну Анголи у форматі MP3
  • трубками мезозою. Корисні копалини Анголи Гірнича промисловість Анголи Історія освоєння мінеральних ресурсів Анголи Гірничий енциклопедичний словник :
  • Національний банк Анголи порт. Banco Nacional de Angola - центральний банк Анголи У 1840 році випущені перші паперові гроші Анголи - зобов язання адміністрації
  • Змагання ліги проводяться під патронатом Федерації Футболу Анголи Другий дивізіон Чемпіонату Анголи з футболу було вперше проведено в 1995 році. Тут проводяться
                                     
  • відійшла до складу португальської Анголи інша - до складу Бельгійського Конго. Історія Анголи Історія Конго Історія Демократичної Республіки Конго Thornton
  • підтримці уряду Анголи планують у 2000 - 2007 рр. інвестувати в розвиток промисловості країни близько 17 млрд доларів. Корисні копалини Анголи Історія освоєння
  • європейці - 1  інші - 22  населення. Докладніше: Українці Анголи Докладніше: Мови Анголи Офіційна мова: португальська - розмовляє 71, 2  населення держави
  • Чемпіонат Анголи з футболу Другий дивізіон Чемпіонату Анголи з футболу Третій дивізіон Чемпіонату Анголи з футболу Суперкубок Анголи з футболу Ангола - Таблиця
  • Українці Анголи - особи з українським громадянством або національністю, які перебувають на території Анголи Задля збереження рідної мови та культури створено
  • Третій дивізіон Чемпіонату Анголи з футболу Чемпіонат провінцій Анголи - футбольна ліга в Анголі третя за рангом після Гіра Ангола Змагання ліги проводяться
  • союз за повну незалежність Анголи порт. União Nacional para a Independência Total de Angola, UNITA - політична партія Анголи яка була створена на базі
  • Агоштінью Нету, лідер Народного руху за визволення Анголи МПЛА проголосив незалежність Республіки Ангола відповідно до Алворської угоди. Фронт за звільнення

Users also searched:

історія анголи,

...

Encyclopedic dictionary

Translation
Бесплатно и без рекламы
не нужно скачивать или устанавливать

Pino - логическая онлайн игра, в основе которой находится тактика и стратегия. Это ремикс на шахматы, шашки и уголки. Игра развивает воображение, концентрацию внимания, учит решать поставленные задачи, планировать свои действия и логически мыслить. Не важно сколько у вас фишек, главное как они размещены!

интеллектуальная игра онлайн →