Back

ⓘ Бортне




Бортне
                                     

ⓘ Бортне

Село розташоване біля польсько-словацького кордону. Від села 11 км до адміністративного центру ґміни - міста Сенкова, 16 км до адміністративного центру повіту - міста Горлиці і 115 км до центру воєводства - міста Краків.

                                     

1. Історія

Перша згадка про село в 1629 році. В XIX ст. в селі були майстерні, що виготовляли придорожні камяні хрести і надгробки.

У 1914 р. за москвофільство 18 жителів села заарештовано і вислано до Талергофу.

У міжвоєнний період у селі була москвофільська читальня імені Качковського.

До завершення Другої світової війни більшістю були лемки, більшість яких після Тилявського розколу змінили конфесію на православну. В 1936 р. в селі було 265 греко-католиків і 738 православних. До 1945 року в селі було майже чисто лемківське населення: з 1010 жителів села - 1000 українців і 10 євреїв. Після Другої світової війни частину лемків вивезли на Львівщину і Тернопільщину, решту під час операції "Вісла" депортували на Повернені Землі.

28 травня 1945 р. польським військом було виселено до СРСР 467 лемків.

25-31 травня 1947 в результаті операції "Вісла" було депортовано на Повернені Землі 471 мешканця села, найавторитетніші з них були увязнені в концтаборі Явожно. Депортованих розсіяли по багатьох селах Тшебницького і Любінського повітів.

У серпні 1956 р. колишній православний священик Бортного Іван Левяж зорганізував колишніх парафіян в околицях села Зимна Вода Любінського повіту на ремонт православної церкви в Бортному і провів службу Божу, на яку прийшли також колишні парафіяни, які задля уникнення депортації перейшли до римо-католицької церкви. Серед колишніх парафіян на Повернених Землях було оголошено про наступну службу в Бортному 14.11.1956. Ця активність лемків спричинила переляк ксьондза Францішека Беднажа з Маластова і його донос в міліцію. Після розмови з репресивними органами Іван Левяж видав усі йому відомі ініціативи українців і не поїхав на службу 14.11.1956 до Бортного.

В 1956 році деякі депортовані лемки повернулись до рідного села.

У 1975 - 1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

                                     

2. Відомі люди

В селі народився Стефан Шкурат, який взяв собі шляхетське імя за місцем народження "Бортнянський" і котрий був батьком відомого композитора Дмитра Бортнянського.

23 березня 1860 року у Бортному народився майбутній Перемиський греко-католицький єпископ Тома Полянський.

У 1870 - 1892 в селі служив священик Володимир Хиляк, відомий лемківський письменник. Тут він написав свої найважливіші твори, зокрема повість "Шибеничний верх" у двох частинах, у якій розповідається про навалу польських конфедератів. Повість надруковано у "Слові" в 1877 - 1878 роках.

В селі проживала Собин Нецьо Меланія - письменниця-поетеса, громадський діяч.

Також у селі народився лемківський письменник Теодор Кузяк.

                                     

3. Місцеві памятки

  • Православна церква Святих Косьми і Даміана 1928 року
  • Греко-католицька церква Святих Косьми і Даміана 1784 року
  • Камяна комора першої половини XIX століття з різними камяними виробами
  • Військове кладовище № 64 часів Першої світової війни
  • Кладовище жертв холерної епідемії 1873 року
  • Камяні хрести виробництва 1918 року
                                     

4. Греко-католицька церква Святих Косьми і Даміана

Церква побудована в 1784 році в характерному стилі лемківської деревяної архітектури. Рублена церква має три куполи, котрі покриті ґонтом XVIII ст.

Церква діяла до 1946 року, коли більшість жителів села вивезли на Львівщину і Тернопільщину.

Памятник архітектури під охороною з 14 квітня 1997 р., реєстраційний номер А-826.

Зараз філія музею шляхетських родів Карваціанів і Гладишів в Горлиці. В храмі демонструються предмети лемківської художньої культури, іконостас XVIII ст., боковий вівтар 1797 року та ікона Пресвятої Богородиці з Ісусом Немовлям XVIII ст.