Back

ⓘ Лубне




Лубне
                                     

ⓘ Лубне

Лубне - неіснуюче село на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини. Територія зараз знаходиться в ґміні Балигород, Ліського повіту в Підкарпатському воєводстві. Розташоване в пасмі гір Західних Бескидів, над річкою Яблінка, недалеко від кордону зі Словаччиною та Україною.

                                     

1. Історія

Назва походить від "лубу" або кори.

Вперше згадується в документі, підготовленому при розподілі маєтностей у 1598 році. До 1772 р. село знаходилося в Сяноцькій землі Руського воєводства.

У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. На 1787 рік австрійські кадастрові відомості містять згадку про наступні родини села за прізвищами: Бруц Bruts, Запоточний Zapotochnyj - 2 родини, Муців Mytsiv - 2 родини, Федорів Fedoriv.

У 1919-1939 рр. село входило до Ліського повіту Львівського воєводства. В 1921 р. в селі було 14 будинків і 88 мешканців 87 греко-католиків і 1 римо-католик. На 01.01.1939 у селі було 120 жителів 115 українців і 5 євреїв. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства.

Греко-католицька громада належала до парафії Балигород Балигородського деканату Перемиської єпархії.

                                     

1.1. Історія Кількість вірних

1840 - 76 греко-католиків,

1859 - 63 греко-католики,

1879 - 85 греко-католиків,

1899 - 116 греко-католиків,

1926 - 123 греко-католики,

1936 - 145 греко-католиків.

Після Другої світової війни село повністю зруйноване, а українські родини насильно переселені в СРСР в травні 1946 р.

На сьогоднішній день є залишки фруктових садів, що були насаджені біля колишніх будівель.

                                     

2. Література

  • LUBNE
  • Gmina Baligrod. Krosno: 2010. s. 16, 53.
  • Przewodnik Bieszczady
  • Artur Bata: Bieszczady w ogniu. Rzeszow: 1987.
  • Stanislaw Krycinski. Cerkwie w Bieszczadach. Pruszkow: 2005. s. 58 - 59.
  • Lubne w Slowniku geograficznym Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich, Tom III Haag - Kepy z 1882 r.