Back

ⓘ Брунари




Брунари
                                     

ⓘ Брунари

Брунари - село в Польщі, у гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення - 876 осіб. Історично належить до Лемківщини. Брунари діляться на присілки: Брунари-Вижні, Брунари-Нижні, Яшкова і Вершки.

                                     

1. Історія села

Перша згадка про село Брунари датується 1335 роком, коли король Польщі Казимир III Великий призначив солтисом Данила Яшковського, виділив землю для церкви у Брунарах і закріпачив село за німецьким правом. Колишнє село Яшкова теперішня частина села Брунари закріпачив село за німецьким правом Самуель Яшко в 1343 році від імені Казимира Великого. У 1391 села були передані єпископу Кракова у складі т. зв. мушинського ключа. В 1426 році переведені на волоське право, а в 1577 було закріпачено Брунари Нижні.

В 1626 році єпископ Кракова заборонив будівництво будь-яких греко-католицьких церков або збільшення кількості греко-католицьких священиків на своїй землі. В 1641 році єпископ Кракова віддав власність церков у Чорній та Перунці для підтримки священика Матея Бодневича у Брунарах з умовою, щоб помічник був з Чорної.

Метричні книги велися з 1776 року.

До виселення лемків село належало до Грибівського деканату Перемиської єпархії. Населення села Брунари Вижні складалось переважно з українців, греко-католиків:

  • 1859 - 285 греко-католиків
  • 1879 - 306 греко-католиків
  • 1899 - 387 греко-католиків
  • 1840 - 383 греко-католиків
  • 1926 - 340 греко-католиків

та

  • 1936 - 858 греко-католиків; 48 католиків; 20 юдеїв разом у обох Брунарах.

У селах Брунари Вижні, Брунари Нижні та Яшкова до 1945 року було практично чисто лемківське населення, зокрема на 1.01.1939:

  • Яшкова - 340 жителів усі 340 українці.
  • Брунари Вижні - 440 жителів 415 українців, 15 поляків і 10 євреїв
  • Брунари Нижні - 510 жителів 455 українців, 45 поляків - прибулих працівників тартака і 10 євреїв

На відміну від обох Брунарів у селі Яшкова залишилося тільки 50 греко-католиків через перехід у 1928 р. 280 жителів до Польської православної церкви.

У 1940 р. в 36-річному віці помер місцевий парох і за сумісництвом декан Грибівського деканату Антоній Погорецький унаслідок тяжких побоїв, отриманих у концтаборі Береза Картузька; похований коло церкви.

Під час німецької окупації місцева вчителька переховувала чотирьох євреїв. Власник магазину в селі поляк-фольксдойч доніс німцям ті розстріляли 4 євреїв, учительку, її чоловіка і двох дітей.

Понад 10 молодих людей з Брунарів вступило до УПА в 1945 - 1947 рр. і захищали рідний край від польського терору. 5 жовтня 1946 р. під селом розгорівся бій з Військом Польським.

У 1947 р. в ході операції "Вісла" українців з усіх трьох сіл було увязнено в концтаборі "Явожно" або депортовано на понімецькі землі.

У 1975 - 1998 роках село належало до Новосончівського повіту Новосондецького воєводства.

                                     

2. Церква Архангела Михаїла

Церква Архангела Михаїла - давній греко-католицький храм. Перша божниця у Брунарах постала після 1616 року, коли у селі була заснована греко-католицька парафія. Нову церкву збудували 1653 року, а сучасну церкву - в XVIII столітті. 1831 року її перебудували й розширили. Колишній презбітерій поєднали з навою. Деревяна церква належить до лемківського зодчества XVII століття. Архітектурна структура храму розділена на три квадрати: вівтар, нава і бабинець. Усі зовнішні елементи церкви покрити ґонтом. Над притвором височіє вежа. Кожна баня увінчана декоративними хрестами. Усередині бароковий іконостас XVIII століття. Збереглися настінні фрески XVIII - ХІХ століть, розписані в синіх тонах з виноградними мотивами. Окрім головного вівтаря XVII століття у церкві є два бокових вівтаря XVIII століття. Художньо цінними у них є ікони Богородиці й Преображення.

Після операції "Вісла" 1947 року, коли лемки були переселені на понімецькі території Польщі, храм став використовуватися як римо-католицький костел.

2013 року храм оголосили обєктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом з рядом інших деревяних церков у Польщі та Україні.

                                     

3. Посилання

  • Brunary // Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego. - Warszawa: Druk "Wieku", 1880. - Т. I. - S. 387. пол.
  • Jaskowa // Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego. - Warszawa: Druk "Wieku", 1882. - Т. III. - S. 486. пол.
  • Apokryf ruski. Brunary