Back

ⓘ Маластів




Маластів
                                     

ⓘ Маластів

Лежить у Низькому Бескиді, у долині потоку Маластувки - лівої притоки річки Сенкувки.

Через село пролягає воєводська дорога № 977.

Від села 7 км до адміністративного центру ґміни - міста Сенкова, 12 км до адміністративного центру повіту - міста Горлиці і 113 км до центру воєводства - міста Краків.

                                     

1. Історія

Село закріпачене у 1440 році на німецькому праві. Через село проходив середньовічний мадярський тракт - дорога з Горлиць до Бардіїва.

У роки Першої світової війни на території села 5 місяців точилися запеклі бої та так званий Горлицький прорив.

Ще до війни в селі була українська свідомість, через що село в 1918 р. не підтримало так звану "Гладишівську республіку", активісти якої виступали за приєднання Лемківщини до Росії. У міжвоєнний період українська самосвідомість росла під впливом священика Юліана Плешкевича, який був лідером українського руху в повіті. У звіті Товариства "Просвіта" за 1932 р. назване селом з найвищим українським впливом у повіті. Село опиралося переведенню навчання на лемківський діалект взамін українській літературній мові.

В 1946 р. в околицях села діяли повстанці УПА з сотні "Бродича".

До 1945 р. в селі була греко-католицька парохія Горлицького деканату, до якої належали також віддалене на 2 км село Пантна, на 3 км - Ропиця Руська, на 3 км село Драгашів і на 7 км місто Сенкова. У селі було майже чисто лемківське населення: з 500 жителів села - 490 українців, 5 поляків і 5 євреїв. Після Другої світової війни частину лемків вивезли в СРСР, решту коло 300 осіб 11-17 червня 1947 року під час операції "Вісла" депортували на понімецькі землі. Не оминули жителі села і концтабору Явожно, 15-річний Михайло Цицило з Маластова був наймолодшим вязнем цього концтабору. Територію сусіднього знелюднілого села Пантна приєднано до Маластова. На зламі 1950-1960-х років деякі депортовані лемки повернулись до рідного села, доводилося викуповувати майно і землю в польських осадників. Але тодішній римо-католицький ксьондз не допускав хрестити дітей до церкви, перетвореної на костел, через що їх хрестили по хатах.

                                     

2. Місцеві памятки

Обєкти, перераховані в реєстрі памяток Малопольського воєводства:

  • Греко-католицька церква Святих Косьми і Даміана 1805 року, мурована; після депортації лемків перетворена на костел.
  • 4 військові кладовища з Першої світової війни: № 60, № 63, № 65, № 65.
                                     

3. Джерела

  • Malastow // Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego. - Warszawa: Druk "Wieku", 1885. - Т. VI. - S. 28. пол.
  • Malastow opis + foto пол.
  • Шематизм греко-католицької єпархії Лемківщини. - Львів, 1936 - с. 23-25
                                     

4. Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маластів

  • Cmentarz nr 63 - Petna пол.
  • Cmentarz nr 60 - Przelecz Malastowska пол.
  • Cmentarz nr 65 - Malastow пол.
  • Cmentarz nr 66 - Malastow пол.