Back

ⓘ Липна (Малопольське воєводство)




Липна (Малопольське воєводство)
                                     

ⓘ Липна (Малопольське воєводство)

Лежить у Низьких Бескидах неподалік від верхівя річки Віслока. Віддалене від села Чорне на 6 ум, 23 км до адміністративного центру ґміни - міста Сенкова, 29 км до адміністративного центру повіту - міста Горлиці і 127 км до центру воєводства - міста Краків, 1 км до кордону зі Словаччиною. Село було оточене з півдня Лисою горою 704 м., безіменною вершиною 641 м. і Малим Бескидом 631 м., а з півночі - довгим пасмом з найвищою вершиною під назвою Чорна 703 м.

                                     

1. Історія

Липна вперше згадується у 1638 році. У 1665 році в селі було лише 27 людей; в цей час - у 1661 році - тут ймовірно, постає православна церква, про це, принаймні свідчить один із памятних написів. Зображення цього храму можна бачити на австрійській військовій карті фон Міґа, кінця XVIII ст. Згадується у 1765 р. - село ймовірно було королівською власністю, належало до бецького староства. В 1785 р. проживало 175 греко-католиків, в 1884 р. - 204 особи, і 1921 - 153 греко-католики, 6 юдеїв і 4 римо-католики. У 1885 р. була збудована деревяна церква Різдва Пресвятої Богородиці, яка була дочірньою церквою парафії Чорне Горлицького деканату.

На початку XX століття, ще перед так званою "тилявською схизмою", на рубежі 1911 - 1912 рр., жителі Липни, як і інших навколишніх сіл, перейшли з греко-католицької на православну віру. Ймовірно, це було пов’язано з присутністю в сусідньому селі Грабі православного пароха Максима Сандовича, згодом православного святого. Однак, православної віри липняни тримались лише кілька років, після чого повернулися до греко-католицизму. Під час Першої світової війни тут відбувались активні бої, свідком чого залишився військовий цвинтар. У міжвоєнний період у селі існувала школа. Метричні книги під час першої світової війни згоріли. Усі греко-католики села перейшли до Польської православної церкви в 1927 - 1928 рp.

У 1939 р. в селі було чисто лемківське населення: з 190 жителів села - всі 190 українці.

У 1945 р. всі українці, за винятком трьох родин виїхали в СРСР. Три позосталі родини були виселені в рамках акції "Вісла". У 1955 р. зруйновано церкву.

                                     

2. Місцеві памятки

Обєкти, перераховані в реєстрі памяток Малопольського воєводства:

  • Військове кладовище з Першої світової війни № 45.

Інші памятки

  • Колишній лемківський цвинтар.
  • Придорожня капличка.
  • Скульптура Богоматері з дитятком, відремонтована в 1994 р.
  • Подвіря колишньої церкви.
                                     

3. Джерела

  • Шематизм греко-католицької єпархії Лемківщини. - Львів, 1936 - с. 77
  • Lipna 3 // Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego. - Warszawa: Druk "Wieku", 1884. - Т. V. - S. 268. пол. пол.
  • Lipna foto пол.