Back

ⓘ Іскриня (Польща)




Іскриня (Польща)
                                     

ⓘ Іскриня (Польща)

У давні часи на місці Іскрині існувало село Обрвиново або Обрвинів. Відомо, що 1352 року населений пункт мав магдебурзьке право, а його солтисом був Якуб Іскра. Його прізвище згодом і дало назву селу. Привілей солтиса і німецьке право згодом підтвердив король Сигізмунд I Старий 1530 року для Адама Мисловського.

У XVI столітті в Іскрині у маєтку Кшиштофа і Ельжбети Боболів гостювали по дорозі до Львова видатні монахи-єзуїти, зокрема Петро Скарґа і Станіслав Гозій.

Через Іскриню 1849 року проходили війська українського фельдмаршала російського війська Івана Паскевича з Перемишля до Угорщини на поміч австрійцям для придушення тамтешнього повстання.

Під час Галицького повстання 1846 року 21 лютого селяни Іскрині Ігнацій Факадей Такадей і Пельц врятували від повстанців у Комборні дружину дідича Фелікса Урбанського Емілію. Двоє селян перенесли жінку на плечах у своє село. В Іскрині дружину Урбанського спершу у маленькій хатині сховав війт, приставивши в охорону 20 людей, а згодом її перевели до хати Петра Степка.

Станом на 1863 рік в Іскрині проживало 760 мешканців.

У 1878 році громада придбала давній панський маєток в Іскрині на 67 арів і перетворила його у школу. 1912 року закладено пожежне відділення.

В околицях села відбувалися бої Першої світової війни. Про це свідчить військова братська могила.

У 1975 - 1998 роках село належало до Кросненського воєводства.