Back

ⓘ Ляхава




Ляхава
                                     

ⓘ Ляхава

У 1340-1772 рр. село входило до Сяніцької землі Руське воєводства. Вперше зустрічається в документі 1462 року як власність Петра з Семушової. Село розташоване на відміну від сусідніх сіл не в долині річки, на горі під назвою "Городок", що породжує підозру про існування тут попередньо середньовічного городу, однак жодних археологічних досліджень тут досі не проводилось.

У 1772-1918 рр. - у складі Австро-Угорської монархії, Королівство Галичини та Володимирії. У 1880 році село належало до Добромильського повіту, нараховувалось 196 мешканців у селі та 15 мешканців у фільварку майже всі греко-католики, за винятком кільканадцяти римо-католиків, церкви на місці не було і греко-католики належали до парафії Креців Ліського деканату Перемишльської єпархії.

У 1919-1939 рр. - у складі Польщі. Село належало до Добромильського повіту Львівського воєводства, в 1934-1939 рр. - у складі ґміни Кузьміна. У 1936 р. парафія Креців передана з Ліського деканату до Бірчанському деканату. На 1 січня 1939-го в селі з 370 жителів було 340 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів і 10 євреїв.

12 вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село включене до новоутвореної Дрогобицької області у складі повіту. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Бірчанського району районний центр - Бірча. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями, які винищили євреїв. У серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, у рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з селом було передане до складу Польщі.

Українці чинили спротив польським бандам грабіжників і підтримували УПА. В 1945 р. в селі діяла повстанська підофіцерська школа при сотні Янківського Григорія. 1 січня 1946 р. сотня "Ударники-6" командир - Кучер Михайло "Яр", яка зупинилася в селі на постій, була оточена 28-им полком піхоти Війська польського, але з боєм вирвалася з оточення, втративши 7 бійців. За це поляки розстріляли 9 селян в т.ч. 14-річного підлітка, спалили школу і всі хати та арештували кільканадцять селян і відвезли в тюрму в Бірчі. Там 7 січня трьох розстріляли, а решту так побили, що ще двоє померли дорогою до села. Українське населення було піддане етноциду - більшість виселена на територію СРСР в 1945-1946 рр., а решта в 1947 році під час Операції Вісла депортована на понімецькі землі.

                                     

1. Демографія

  • 1899 - 515 разом з Волею Крецівською,
  • 1938 - 345 греко-католиків.
  • 1785 - 90 греко-католиків і 15 римо-католиків,
  • 1926 - 635 разом з Волею Крецівською,
  • 1840 - 183 греко-католиків,
  • 1859 - 325 разом з Волею Крецівською,