Back

ⓘ Ліщовате




Ліщовате
                                     

ⓘ Ліщовате

Ліщовате - село Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща, гміна Устрики-Долішні. Населення - 92 особи.

                                     

1. Розташування

Ліщовате знаходиться за 8 км на північ від адміністративного центру ґміни Устрик-Долішніх і за 72 км на південний схід від адміністративного центру воєводства Ряшева, за 6 км від державного кордону з Україною. Колишнє бойківське село.

                                     

2. Історія

Село закріпачене в 1508 р. за магдебурзьким правом. Входило до Ліського ключа Сяніцької землі Руське воєводства.

У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1884 році село належало до Ліського повіту, у селі нараховувались 653 мешканці з них - 57 у фільварку Едмунда Країнського, майже всі греко-католики.

У 1919-1939 рр. - у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. входило до складу ґміни Ропєнка. У 1936 році в селі нараховувалось 1105 греко-католиків, 40 римо-католиків, 24 юдеї та 11 осіб інших віровизнань.

На 01.01.1939 в селі було 1240 жителів, з них 1130 українців, 80 поляків працівники копальні нафти, 30 євреїв.

У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району районний центр - Лісько. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями, які за три роки окупації винищили євреїв. У серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, у рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з селом було передане до складу Польщі. Військо польське і польські банди почали грабувати і вбивати українців, у відповідь на це селяни гуртувались у відділи самооборони. Далі поляками українське населення було піддане етноциду - виселене на територію СРСР в 1945-1946 рр. та в 1947 році під час Операції Вісла депортоване на понімецькі землі. В хати українців поселені поляки.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

                                     

3. Церква

У 1922 рр. на місці попередньої з 1711 р. зведена дерев’яна церква Преп. Мат. Параскеви, яка була парафіяльною.

До 1947 р. в селі була греко-католицька парафія, яка належала до Ліського деканату Перемиської єпархії. Після виселення українців поляки перетворили церкву на костел. Церкву внесено до загальнодержавного реєстру памятників історії.