Back

★ Історія дослідження Австралії

Історія дослідження Австралії
                                     

★ Історія дослідження Австралії

Античні та середньовічні європейські космографи створили гіпотезу про Південний материк який мав займати більшу частину Південної півкулі і врівноважувати масу суші Північної півкулі. Цей гіпотетичний материк в середньовіччя називали лат. Terra Australis incognita тобто "Невідома Південна Земля". В XIX столітті ця назва, але вже без епітета "невідома" за пропозицією англійця Метью Фліндерса закріпилася за Австралійським материком.

Звісно і до відкриття Австралії європейцями вона не була повністю ізольованою від решти світу. Деякі племена аборигенів північної Австралії підтримували періодичні торгові контакти з папуасами Нової Гвінеї та малайцями. Так само здавна північна околиця континенту певно була відома деяким індонезійським племенам. Деякі факти дозволяють стверджувати, що біля північно-західного узбережжя Австралії свого часу зупинялися чи розбивалися кораблі що прямували з Африки найімовірніше з Мадагаскару в напрямку Індонезійського архіпелагу.

                                     

1. Відкриття узбережжя

1526 року португалець Жоржі де Менезеш відкрив біля екватора північно-західний виступ Нової Гвінеї півострів Вогелкоп. В 1545 іспанець Іньїго Ортіс де Ретес пройшов вздовж усього північного узбережжя Нової Гвінеї власне саме він дав їй цю назву, а в 1606 іспанець Л. Торрес пливучи від Нових Гебрид до Філіпін відкрив південний берег Нової Гвінеї. При цьому він пройшов через протоку, пізніше названу його іменем, між Австралією та Новою Гвінеєю, і таким чином довів, що остання є величезним островом. В Арафурському морі він помітив на південному заході великі острови. Безсумнівно то був північний берег Австралії з прилеглими островами. Але відкриття Торреса було засекречене іспанцями.

Усі інші значні відкриття берегів Австралії в 17 столітті здійснили голландські моряки тому її називали Новою Голландією. На берегах материка, майже безлюдних та переважно пустельних вони не заснували жодного поселення. В 1606 В. Янсзон пройшов уздовж південного берега Нової Гвінеї не помітивши західний вхід в Торресову протоку і відкрив західний берег півострова Кейп-Йорк до 14 градуса південної широти. Узбережжя Західної Австралії відкрили:

  • В 1628 Г. Де Витт або П. Нейтс - ділянку між 20 і 23 градусами південної широти.
  • В 1622 команда корабля "Льовін" - південно-західний півострів Австралії між 33 та 35 градусами південної широти.
  • В 1619 Ф. Хаутман і Я. Едел - ділянку між 27 і 33 градусами південної широти.
  • В 1616 Д. Хартог - ділянку між 23 та 27 градусами південної широти.

В 1627 Нейтс відкрив на півдні Австралії частину узбережжя між 116 та 133 градусами східної довготи що прилягає до Великої Австралійської затоки. Біля Арафурського моря Я. Карстенс простежив в 1623 році північний берег півострова Арнемленд і берег півострова Кейп-Йорк між 14 и 17 градусами південної широти. Частину Арафурського моря між ними він назвав затокою Карпентарія. Однак північні береги Австралії були вивчені недостатньо, а східний та південно-східний береги були зовсім невідомі. Нова Голландія здавалася величезним північно-західним виступом Південного материка до 1642 року коли А. Тасман обігнув її з півдня слідуючи від острова Маврикія через західну Океанію до Яви. 24 листопада 1642 він відкрив біля 42 градуса південної широти Землю Ван-Дімена, яку прийняв за частину Нової Голландії. Слідуючи з 5 грудня далі на Схід він відкрив 13 грудня Нову Зеландію і пройшов вздовж її західного узбережжя аж до північного краю, але прийняв її за півострів Південного материка. В 1644 він пройшов вздовж берегів затоки Карпентарія, обігну півострів Арнемленд і дійшовши до 24 градуса південної широти завершив в основному відкриття північного та північно-західного узбережжя Австралії. Фактично Тасман довів, що усі землі відкриті голландцями між затокою Карпентарія і Великою Австралійською затокою є частинами єдиного материка.

Англієць Джеймс Кук в 1769 - 1770 довів, що Нова Зеландія складається з двох островів. Звідти він пішов на захід і 19 квітня досяг Австралії біля 38 градуса південної широти. Рухаючись в квітні-серпні на північ він відкрив усе східне узбережжя Австралії, назвав його Новим Південним Уельсом та оголосив англійським володінням. Від північного краю східного узбережжя Кук повернув на захід і вдруге відкрив Торресову протоку. В 1788 флотилія під орудою капітана А. Філіпа привезла в Новий Південний Уельс велику групу увязнених. В затоці Порт Джексон 34 градус південної широти Філіп заснував перше європейське поселення в Австралії, майбутній Сідней. В 1792 французька експедиція Ж. ДАнтркасто пройшла вздовж Західної та Південної Австралії, а в 1793 відкрила на півночі острови ДАнтркасто і східне узбережжя Нової Гвінеї. В 1798 - 1799 роках англійці Дж. Басс та М. Фліндерс відкрили протоку Басса, яка відокремлює материк від землі Ван-Дімена, обійшли її навкруги і назвали островом Тасманія. В 1801 француз Н. Боден відкрив півострів Перон на заході, затоку Жозеф-Бонапарт на півночі, а в 1801 острів Кенгуру на південному сході. В 1801 - 1802 відкрив на півдні затоки Спенсера і Сент-Вінсент, розділені півостровом Йорк. В 1802 - 1803 Фліндерс обійшов навколо усієї Австралії при цьому відкрив Великий Барєрний риф на всю його протяжність. Пізніше він запропонував перейменувати Нову Голландію в Австралію. Після плавань 1801 - 1803 років в Австралії не залишилося жодної значної ділянки берегової лінії не нанесеної на карту. 1606 року Європа відкрила Австралію

                                     

2. Відкриття внутрішніх просторів континенту

До 1813 року внутрішні області Австралії були ще суцільною "білою плямою". В 1813 - 1823 за невисокими горами на захід та північ від Сіднея відкрили верхні ділянки кількох річок, що текли на захід розлогими травянистими рівнинами які були чудовими пасовиськами. В 1828 - 1829 англієць Ч. Стьорт довів, що усі ці річки належать до єдиної системи Муррея-Дарлінга. В 1831 - 1835 англієць Т. Мітчел продовжив дослідження цієї річкової системи, а в 1836 відкрив на південному сході Австралії лісисту гірську країну - Австралійські Альпи. В 1840 польський мандрівник П. Стшелецький відкрив у Австралійських Альпах гірський масив Костюшко вершина якого 2234 м - є найвищою точкою Австралії та витоки Муррея. В 1844 - 1845 Л. Лейххардт пройшов сушею в північно-західному напрямку від Брісбена до затоки Ван-Дімена, при цьому відкрив майже увесь Великий водороздільний хребет окрім його північних околиць та перетнув Арнемленд. В 1846 році Мітчел дослідив північні притоки Дарлінга річки Кондамайн та Уоррего до їх витоків і таким чином завершив відкриття системи Муррея-Дарлінга.

Рухаючись в південній Австралії від затоки Сент-Вінсент на північ в пошуках пасовиськ, англієць Е. Ейр відкрив у 1839 хребет Фліндерс і солені озера Торренс та Ейр найбільші в Австралії. В 1840 - 1841 рухаючись на захід він встановив, що уся низовинна яка прилягає до Великої Австралійської затоки є пустелею. В 1844 - 1845 роках Ч. Стьорт вперше, рухаючись від затоки Спенсера, досяг центральної Австралії і зясував, що на схід від озера Ейр простягається напівпустеля, на півночі біля 26 градуса південної широти - пустеля Сімпсон, перед якою він зупинився. В 1855 - 1856 англійський мандрівник О. Грегорі перетнув Австралію в південно-західному напрямку, ніде однак не віддаляючись від моря більше як на 500 кілометрів. В 1858 році О. Грегорі перетнув Австралію в південно-західному напрямку - від Брісбена до Аделаїди, не віддаляючись від моря більш як на 900 кілометрів. В 1860 - 1861 ірландець Р. Бьорк вперше перетнув Австралію з півдня на північ, від затоки Сент-Вінсент до затоки Карпентарія. В 1859 - 1862 англієць Дж. Стюарт перетнув Австралію від затоки Спенсера до затоки Ван-Дімена, при цьому відкривши центральний гірський масив. По його маршруту була прокладена лінія трансавстралійського телеграфу, а в 20 сторіччі залізниця.

Територія на захід від телеграфної лінії була досліджена в 1872 - 1876. Англійський мандрівник Е. Джайлс відкрив в центрі декілька гірських кряжів які простяглися в широтному напрямку та перетнув зі сходу на захід Велику пустелю Вікторії, а в протилежному напрямку - пустелю Гібсона. Англієць П. Уорбертон перетнув зі сходу на захід Велику Піщану пустелю. Дж. Форрест пройшов з заходу на схід між пустелями Гібсона та Великою пустелею Вікторії. Тобто були зясовані основні риси природи західної та центральної Австралії і до кінця 70-х років 19 століття склалося правильне уявлення про фізичну карту усього континенту.

З дослідників 20-го століття можна назвати Вілкінса який досліджував райони Квінсленду та північної Австралії в 1923 - 1925, австралійського мандрівника М. Террі який склав карту напівпустельної смуги від річки Фіцрой до Стьорт-Крік та описав райони між лісистою північчю Австралії та пустелею в 1925, Медігена який в 1929 досліджував з літака пустелю Арунта і котловину озера Ейр, австралійця Маккая, що досліджував в 1926 році центральну Австралію і в 1928 році Арнемленд. Також слід зазначити, що протягом усього 20-го століття проводилися приватні дослідження континенту, повязані перш за все з пошуком корисних копалин.

                                     
  • Усю історію Австралії можна розділити на два різних, слабко пов язаних між собою, періоди. Перший - від заселення континенту людьми і до прибуття європейців
  • Історія дослідження Африки - історія відкриття географічних об єктів та дослідження натуралістами й вченими природи Африки. Африка вважається прабатьківщиною
  • Українці в світі - К., 1999. Українці в Австралії Матеріали до історії поселення українців в Австралії Наукове товариство імені Шевченка - Мельборн :
  • Історія пошти і поштових марок Австралії включає ранній, колоніальний, період XIX століття та етап розвитку поштового обслуговування у рамках єдиної держави
  • Також інколи використовується сполучення Австралія - Нова Гвінея. Докладніше: Історія дослідження Австралії Першим у 1606 році на західне узбережжя півострова
  • апаратів 39 - те місце у світі Докладніше: Інтернет Австралії Міжнародний інтернет - домен Австралії - au, присвоєний Адміністрацією адресного простору
  • Південна Австралія англ. South Australia, скорочено SA - штат в південно - центральній частині Австралії Він охоплює деякі з найпосушливіших частин континенту
  • підхід: історія культура, суспільство - Львів: ВНТЛ - Класика, 2003 - 252 с. збірка наукових статей, розділів із книг Гендерні дослідження в Україні
  • Австралії англ. The University of Western Australia, UWA було засновано у лютому 1911 року. Це найстаріший університет у штаті Західна Австралія та
                                     
  • генерал - губернатора Австралії як свого представника в країні. Фактичним главою виконавчої влади є прем єр - міністр, що обирається парламентом Австралії Австралійці
  • Див. також: Екорегіони Австралії Докладніше: Історія Австралії та Історія дослідження Австралії Перші люди заселили Австралію 60 тис. років тому. Вони
  • Містами в Австралії вважаються усі населені пункти з чисельністю від 1 тис. мешканців. Найбільші міста: Сідней - столиця Нового Південного Уельсу, Мельбурн
  • Австралії - суверен та голова Австралійського Союзу. З 6 лютого 1952 року королевою є Єлизавета II котра представлена генерал - губернатором Австралії
  • жінок в історії та виробляє інструменти для такого дослідження Історія жінок вивчає, зокрема, зростання жіночих прав протягом відомої історії особисті
  • Відмінною рисою економічного районування Австралії є неможливості її поділу за наявними адміністративними кордонами. Південно - Східний, Південний та Південно - Західний
  • Уряд Австралії англ. Cabinet of Australia - вищий орган виконавчої влади Австралії Уряд призначається генерал - губернатором Австралії за поданням прем єр - міністра
  • автомагістралі Австралії Автомобільний трафік у Сіднеї Східний фрівей у Мульбурні Див. також: Автошляхи Австралії та Номерні знаки Австралії Докладніше:
  • державного суверенітету Австралії над власними територією, водами, природними ресурсами в них і повітряним простором над ними. Австралія не має сухопутного
  • fair Australia s land Still keep a British soul. In joyful strains then let us sing Advance Australia fair Герб Австралії Прапор Австралії Джулі Ентоні
                                     
  • європейцями в 1606 р., коли починається письмова історія Австралії За різними оцінками, праісторія Австралії продовжувалась від 40 до 70 тисяч років. Див
  • Австралії є важливим компонентом економіки. Австралійські ЗМІ широко доступні і обслуговують широкий спектр аудиторії. Дві медіа - компанії в Австралії
  • Геологія Австралії Гідрогеологія Австралії Корисні копалини Австралії Історія освоєння мінеральних ресурсів Австралії Гірнича промисловість Австралії Australia s
  • Гідрогеологія Австралії Корисні копалини Австралії Історія освоєння мінеральних ресурсів Австралії Гірнича промисловість Австралії Економіка Австралії Гірничий
  • Південно - Західної Австралії Див. також: Ссавці Австралії Птахи Австралії та Риби Австралії Докладніше: Природно - заповідний фонд Австралії Австралія є учасником
  • Вікторії і Тасманії, у 1857 році - Південної Австралії у 1860 році - Квінсленду, у 1890 році - Західної Австралії Після створення у 1901 році Австралійського
  • стабілізації. Роберт Фогель, Дуглас Норт - 1993 рік, за нове дослідження економічної історії за допомогою економічної теорії та кількісних методів для пояснення
  • освіти в Австралії університети, інші самостійні вищі навчальні заклади, державні та місцеві вищі навчальні заклади. Станом на 2017 рік, в Австралії працює
  • Noongar у західній Австралії яматджі англ. Yamatji в центрально - західній Австралії нунга англ. Nunga в південній Австралії япа англ. Yapa в
  • жіноча партія Citizen Electoral Board Комуністична партія Австралії Комуністична партія Австралії марксистсько - ленінська Демократична футбольна партія
  • 18 секунд. Річні показники природного руху населення Австралії Середній вік населення Австралії становить 38, 6 року 58 - ме місце у світі для чоловіків

Users also searched:

історія дослідження австралії, історія австралії. історія дослідження австралії,

...

Encyclopedic dictionary

Translation
Бесплатно и без рекламы
не нужно скачивать или устанавливать

Pino - логическая онлайн игра, в основе которой находится тактика и стратегия. Это ремикс на шахматы, шашки и уголки. Игра развивает воображение, концентрацию внимания, учит решать поставленные задачи, планировать свои действия и логически мыслить. Не важно сколько у вас фишек, главное как они размещены!

интеллектуальная игра онлайн →