Back

ⓘ Шестаков Василь Іванович




Шестаков Василь Іванович
                                     

ⓘ Шестаков Василь Іванович

Василь Іванович Шестаков грудня 1891, місто Кадом Темниковського повіту Тамбовської губернії, тепер робітниче селище Кадомського району Рязанської області, Російська Федерація - 14 вересня 1956, Москва) - радянський діяч, народний комісар легкої промисловості СРСР. Член Комісії партійного контролю при ЦК ВКП. Член ЦВК СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

                                     

1. Біографія

Народився в родині земського фельдшера. У 1910 році закінчив Куликовське ремісниче училище Темниковського повіту Тамбовської губернії.

З січня 1911 по грудень 1912 року - слюсар заводу братів Бромлей у Москві. У грудні 1912 - травні 1913 року - слюсар фабрики товариства "Штюрк і К Жестянка" в Москві. Був слухачем вечірніх Пречистенських курсів у Москві.

У червні - жовтні 1913 року - слюсар заводу "Сімменс-Шукерт" в Санкт-Петербурзі. У жовтні 1913 - січні 1914 року - слюсар-інструментальник механічного заводу "Новий Лесснер" в Санкт-Петербурзі. У січні 1914 - червні 1915 року - слюсар-інструментальник електромеханічного заводу Гейслера в Петрограді.

Член РСДРПб з квітня 1914 року.

У липні 1915 - листопаді 1916 року - слюсар-інструментальник машинобудівного заводу "Фенікс" в Петрограді.

У листопаді 1916 - грудні 1917 року - лекальник майстерень Петроградського технологічного інституту. Після Лютневої революції 1917 року також голова заводського комітету майстерень Петроградського технологічного інституту.

У січні - травні 1918 року - товариш голови Таганрозького окружного виконавчого комітету.

У травні - жовтні 1918 року - секретар сільськогосподарської артілі в місті Кадомі Темниковського повіту Тамбовської губернії. З жовтня 1918 по лютий 1919 року хворів. У лютому - липні 1919 року - член виконавчого комітету, завідувач відділу народної освіти Кадомської міської ради.

У липні - листопаді 1919 року - слухач центральної радпартшколи в Москві.

У листопаді 1919 - лютому 1920 року - голова Кадомського міського комітету РКПб.

У березні - серпні 1920 року - голова Темниковского повітового комітету праці профспілкового бюро Тамбовської губернії.

У серпні 1920 - червні 1921 року - голова Темниковского повітового комітету РКПб Тамбовської губернії.

У червні 1921 - червні 1922 року - голова, секретар Моршанського повітового комітету РКПб Тамбовської губернії.

У червні 1922 - березні 1924 року - голова Тамбовської губернської ради профспілок.

У квітні 1924 - березні 1926 року - голова Терского губернської окружної ради профспілок у місті Пятигорську.

У березні 1926 - травні 1927 року - партійний організатор Пролетарського паровозобудівного заводу в Ленінграді.

У травні 1927 - вересні 1929 року - заступник директора, директор металургійного заводу імені Сталіна в Ленінграді. У 1929 році закінчив вечірні курси червоних директорів у Ленінграді.

У жовтні 1929 - листопаді 1931 року - заступник голови Ленінградської міської ради і Ленінградського обласного виконавчого комітету.

У листопаді 1931 - лютому 1934 року - голова Ленінградської міської і обласної контрольних комісій - робітничо-селянських інспекцій.

У лютому - вересні 1934 року - в центральному апараті Комісії партійного контролю при ЦК ВКПб. Одночасно до лютого 1935 року - заступник завідувача промислового відділу ЦК ВКПб.

У лютому 1935 - лютому 1937 року - завідувач промислово-транспортного відділу Ленінградського обласного комітету ВКПб.

У жовтні 1935 - вересні 1936 року - 3-й секретар Ленінградського обласного комітету ВКПб.

У вересні 1936 - лютому 1937 року - 3-й секретар Ленінградського міського комітету ВКПб.

У лютому - вересні 1937 року - голова Ленінградської міської ради.

7 вересня 1937 - 2 січня 1939 року - народний комісар легкої промисловості СРСР.

У березні 1939 - червні 1942 року - начальник Головного управління поліграфічного обладнання "Головполіграфмаш" Народного комісаріату загального машинобудування СРСР з листопада 1941 року - Народного комісаріату мінометного озброєння СРСР.

У липні 1942 - березні 1946 року - начальник Головного управління з виробництва обладнання для текстильної і легкої промисловості "Головтекстильмаш" 3-го з 1944 року - 1-го головного управління Народного комісаріату мінометного озброєння СРСР.

У березні 1946 - квітні 1953 року - начальник Головного управління з виробництва обладнання для текстильної і легкої промисловості "Головтекстильлегмаш" Міністерства машинобудування і приладобудування СРСР.

У травні 1953 - жовтні 1954 року - директор Всесоюзного науково-дослідного інституту текстильного і легкого машинобудування Міністерства машинобудування СРСР.

З жовтня 1954 року - персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

                                     

2. Джерела

  • Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923 - 1991 гг. Историко-биографический справочник /Сост. В. И. Ивкин - М., 1999. рос.

Users also searched:

...