Back

★ Королівство Хорватія (Габсбурги)

Королівство Хорватія (Габсбурги)
                                     

★ Королівство Хорватія (Габсбурги)

Королівство Хорватія - васальне королівство, колишня адміністративна одиниця, що існувала між 1527 - 1868, у складі Габсбурзької монархії. Королівство було частиною Землі корони Святого Стефана, але за умови прямого імперського Австрійського правління і протягом значного періоду часу, включаючи його останні роки. Столиця - Загреб.

До 18-го століття, Габсбурзьке Королівство Хорватія включало лише невелику північно-західну частину сучасної Хорватії в околицях Загреба, і невелику смугу узбережжя навколо Рієки, що не були частиною Османської імперії або частиною Воєнної границі. Між 1744 і 1868 Королівство Хорватія включало підлегле Автономне Королівство Славонія. Територія Славонського королівства було відвойовано у Османської імперії, а згодом стало частиною Габсбурзької воєнної границі на певний час. У 1744 році ці території були реорганізовані у Королівство Славонія і включені в Королівство Хорватія на правах автономії. У 1849 році два королівства були розділені і існували як дві окремі адміністративні одиниці. У 1868 році обидва королівства були знову обєднані в знов утворене Королівство Хорватія і Славонія.

                                     

1.1. Історія Габсбурзьке правління

Після Мохачської битви, в 1527, хорватські та угорські дворяни були вимушені обрати нового короля. Більшість хорватського дворянства скликало хорватський парламент у Цетині і обрало сюзереном австрійського короля Фердинанда I. Меншість дворян підтримала Йована Заполья, але по його смерті у 1540, суперечка вщухла.

Територія відвойована у Османської імперії була реорганізована в 1745 у Королівство Славонія, підпорядковано Хорватському Королівству. У 1804, Габсбурзька монархія перетворено в Австрійську імперію, до складу якої увійшла Венеціанська республіка в 1814 році, й утворено Королівство Далмація. Після австро-угорської угоди 1867 р. за якою Австрійська імперія перетворено в Австро-Угорську імперію і хорватська-угорської Nagodba 1868 року, Королівство Хорватія і Королівство Славонія були обєднані в Королівство Хорватія і Славонія на терені Землі корони Святого Стефана в угорській частині імперії Транслетанія, у той час як Королівство Далмація стала кронландом австрійської частини імперії Цислейтанія. Королівство Хорватія і Славонія претендувало на обєднання з Королівством Далмація, в титулі маючи назву "Триєдине Королівство Хорватії, Славонії і Далмації".

                                     

2. Османська окупація

Користуючись зростаючим конфліктом між Максиміліаном і Сигізмундом, Сулейман почав свою шосту угорську компанію в 1565, з 150.000 військом. Він успішно розпочав наступ на північ у 1566, але зробив невеликий гак, щоб захопити аванпост Сигетвар, який він не зміг захопити десять років тому. Невелику фортецю захищав граф Миклош Зрині та 2500 вояків. Вони змогли утримати свою фортецю протягом місяця, і знищити 20.000 вояків османської армії, перш ніж знищили себе. Ця облога, тепер відома як Сигетварська битва, надала достатньо часу для перегрупування австрійським військам, перед тим як турки досягли Відень.

За наказом короля в 1553 і 1578, великі райони Хорватії і Славонії, прилеглі до Османської імперії були виокремленні у Воєнну границю Vojna Krajina керуєму безпосередньо військовим командуванням Відня. Через небезпечну близькість до османської армії, область стала досить безлюдною, тому Австрія закликала до заселення сербів, німців, угорців, чехів, словаків і русин / українців та інших словян Воєнної границі.

У 1573, вибухнуло антифеодальне повстання в північній частині Хорватії та Словенії через високе оподаткування й необґрунтоване жорстоке поводження з жінками в Хорватії та Словенії. Амброуз Матія Губеч та інші керівники повстання підняли селян до зброї в більш ніж шістдесяти ленів по всій країні в січні 1573, але їх повстання було придушене на початку лютого. Матія Губеч і тисячі інших були публічно страчені незабаром після цього, досить жорстоким чином для того, щоб служити прикладом для інших.

Після падіння форту Біхач, від армії боснійського візира Хасан-паші Предоеєича в 1592 році, залишалася нескореною лише невелика частина Хорватії. Незагарбаний терен мав площу 16.800 км ²

                                     

3. 17-18 сторіччя

Після битви при Сисак в 1593 році, коли Османська армія була успішно відбита вперше на території Хорватії, втрачену територію в основному відновлено, за винятком великої частини сьогоденної Боснії і Герцеговини. До 1700, Османська імперія лишилась Османської Угорщини та Хорватії, Австрія встановила імперський централізований контроль над цими теренами.

Австрійська імперська армія перемогла турків у 1664 році, але імператор Леопольд зміг отримати вигоду від успіху, коли він підписав Вашварський мир, за яким Угорщина і Хорватія були позбавлені можливості відновлення території, втраченої в ході війн з Османською імперією. Це викликало незадоволення серед угорського та хорватського дворянства, яке мало змову проти імператора, але вони не були достатньо потужними, щоб зробити щось про нього, навіть якщо вони вели переговори з французами та турками.

Хорватія була однією з коронних землях, які підтримали імператора Карла VI з впровадженням Прагматичної Санкції у 1713 й імператрицю Марію Терезію у війні за австрійську спадщину у 1741-1748. Згодом імператриця зробила значний внесок у хорватському питанні, ініціювавши кілька змін в адміністративному контролі воєнної границі, феодальній та податковій системах. Вона також надала незалежний порт Рієка Хорватії в 1776 році. Але, вона також ігнорувала і врешті-решт розпустила парламент Хорватії, в 1779, Хорватія отримала тільки одне місце в Раді консулів Угорщини, отримавши бана Хорватії.

З падінням Венеціанської республіки в 1797 році, її володіння в східній Адріатиці, головним чином находились під контролем Франції, яка втратила свої права на користь Австрії в тому ж році. Через вісім років Франція утворила Іллірійські провінції, але знов втратила у 1815, на користь австрійської корони. Хоча терени були частиною однієї й тієї ж імперії, Далмація і Істрія були частиною Цислейтанії, в той час як Хорватія і Славонія були частиною Транслейтанії.

                                     

4. 19 сторіччя

У 19 столітті виник хорватський романтичний націоналізм як протидія ненасильницький, але очевидній германізації і мадяризації. Хорватське національне відродження почалося в 1830-х з іллірійського руху. Рух привернув низку впливових фігур і запровадив низку важливих досягнень у хорватську мову та культуру. Провідник ілліризму - Людевит Гай, який також реформував і стандартизував хорватської літературної мови. Офіційна мова в Хорватії, до 1847, була латина, надалі стала хорватська.

В 1840 році австро-угорський перепис населення було проведено в кронланді Хорватія і Славонія. Населення склало 1.605.730 осіб.

У 1840-х років, рух перейшов від культурних цілей і до політичних вимог. Було заборонено, королівськими представниками 11 січня 1843, від імені канцлера Меттерніха, використовувати термін Іллірія та іллірійські відзнаки в громадських місцях. Це затримало прогресивний рух, але воно не могло зупинити зміни в суспільстві, яке вже почалося.

У революції 1848 року на Габсбурзьких теренах, хорватський бан Елачич співпрацював з австрійцями у придушенні угорської революції 1848, проводив військові кампанії в Угорщині, досить успішні, до битви при Пакозді. Попри цей внесок, Хорватія зазнала абсолютизм Олександра фон Баха, а також угорськоу гегемонію під час правління бана Левіна Рауха, коли імперія була перетворена на подвійну монархію Австро-Угорщину в 1867 році.

Тим не менше, бану Елачичу вдалося скасування кріпацтво в Хорватії, що в кінцевому результаті призвело до великих змін в суспільстві: влада великих землевласників було зменшено, а орні землі стали більш підрозділятися, за для упередження голодомору. Багато хорватів почали еміграцію в країни Нового Світу у цей період, і ця тенденція буде тривати протягом наступних ста років, і створююси велику хорватську діаспору.

Іллірійський рух був досить широким за своїм охопленням, від націоналістів до пан-славістів. Це в кінцевому підсумку призвело до утворення двох рухів:

  • Хорватський національний рух було спрямовано, насамперед, на обєднання і незалежність хорватської нації, на чолі з парламентарієм Анте Старчевич, який заснував Праву партію у 1861.
  • Пан-Південно-словянський рух, югославський напрямок орієнтувався на інтеграцію з сусідніми Південнословянськими народами на чолі з єпископом Йосип Юрай Штроссмаєр, який заснував Югославську академію наук і мистецтв у 1867 році і повторно заснував Університет Загреба у 1874.

Втрата Хорватської внутрішньої автономії було виправлено через рік після австро-угорської угоди 1867 р., коли в 1868, була підписана Хорватсько-угорська угода Hrvatsko-ugarska nagodba. Разом з тим губернатор бан назначався з Угорщини, 55% відсотків всіх податкових надходжень відправлялося в Будапешт, Угорщина мала владу над найбільшим морським портом Рієка. Завдяки цій угоді, Королівство Хорватія отримала автономію в адміністративних, освітніх і судових питаннях.

                                     

5. Атрибути

У 1848 році Королівство Хорватія прийняла новий офіційний прапор і герб. Новий прапор був хорватським триколором червоний, білий і синій, і залишається символом Хорватії досі. Великий герб прийнятий в 1848 р. включав три малих герби: Хорватії, Королівства Далмації, Королівства Славонії. Королівство також використовувало назву "Триєдине Королівство Хорватії, Славонії і Далмації" хоча ця назва не була визнана імперією. Королівство як і раніше, керувало Королівством Славонія, але не мало контролю Королівство Далмації. У 1849 році Королівство Славонія отримало незалежність від королівства Хорватія, а в 1852 році імперський австрійський уряду, який ніколи не визнав за як офіційний триколор, заборонив його використання, поряд з гербом. У 1852 - 1868 Королівство Хорватія використовувала червоно-білий прапор, і старий герб.

                                     
  • статус Хорватії в Угорщині у складі Австро - Угорщини, офіційний титул був Бан Королівства Далмація, Хорватія і Славонія Докладніше: Хорватія в Габсбурзькій
  • герби Хорватії Королівство Хорватія - 1527 Королівство Хорватія Габсбурги 1527 1868 Королівство Хорватія і Славонія 1868 1918 Королівство Угорщина
  • розпочала переважати. Королівство Хорватія було незалежною державою з 925 до 1102, і охоплювала більшу частину сьогоденної Хорватії і Боснії і Герцеговини
  • Королівство Хорватія і Славонія, до якого також увійшли території, що були в складі Королівства Іллірія. Таким чином, з 1820 - х до складу Королівства Іллірія
  • Східнофранкського королівства У X столітті, за князя короля Томіслава I, Паннонська Хорватія була об єднана з Приморською Хорватією в Королівство Хорватія The Times
  • підвладних Габсбургам українських землях діяли загальні для всієї імперії закони, а також окремі щодо цих територій укази й розпорядження. Габсбурги доби освіченого
  • держава на заході Балкан. Королівство Хорватія було незалежною державою з 925 до 1102, і охоплювала більшу частину сьогоденної Хорватії і Боснії і Герцеговини
  • Короливство Угорське лат. Regnum Hungariae 1000 - 1918 - королівство на території сучасних Угорщини, Словаччини, Хорватії і Славонії, Трансільванії
  • Габсбургів з 1815 до 1918 року. Столиця - Задар. Докладніше: Хорватія в Габсбурзькій імперії Королівство Далмація було утворене з районів, які Габсбурзька монархія
  • контролювали Угорське королівство Венеціанська республіка, Австро - Угорщина та Османська імперія. Впродовж XX століття Хорватія неодноразово ставала ареною
  • 1918 рр, а також займали престол Мексиканської імперії з 1864 до 1867. Габсбурги - Лотаринзькі близько двохсот років правили найбільшою імперією в Європі
                                     
  • перейменовано в Королівство Югославія. 1939 року Хорватія одержала автономію в складі Югославії, а в 1941 1945 рр. існувала Незалежна Держава Хорватія в союзі
  • Римської імперії Карла V Габсбурга включаючи Іспанію, Іспанські Нідерланди, Франш - Конте, Ломбардію, Неаполітанське королівство Сицилію, Сардинію й американські
  • формальним претендентом на престоли нині не існуючих королівств Угорщина, Богемія, Далмація, Хорватія Славонія, Галичина та Лодомирія У 1961 відмовився
  • Угорського королівства в якій після поразки угорсько - чесько - хорватського війська в битві при Могачі і подальшого розділу Угорщини Габсбурги були визнані
  • більшістю опинилася в межах Бановини Хорватія а хорватська - тим, що не включено Західну Боснію Турецька Хорватія та Бараню і північну Бачку. Адміністративні
  • управління імперією Велика Хорватія яку також називають Білою існувала в Закарпатті у верхів ї Вісли. Біла Хорватія згадується в Літописі попа Дуклянина
  • 1941 року було оголошено про створення незалежної держави Хорватія З 1945 по 1991 р Хорватія входила до складу Федеративної Народної Республіки Югославії
  • Прапор Хорватії хорв. Zastava Hrvatske або Триколор Trobojnica - один з офіційних символів Республіки Хорватія Державним прапором Хорватії є прямокутне
  • квітня 1941 року після того, як Королівство Югославія було окуповано військами держав Осі. Незалежна держава Хорватія де - юре була монархією та італійським
  • Уряд Республіки Хорватія хорв. Vlada Republike Hrvatske - вищий орган виконавчої влади Хорватії У Хорватії зазвичай вживаються коротші назви Хорватський
                                     
  • Прем є р - мінистр Хорватії - глава уряду Хорватії Офіційна назва: Голова Уряду Республіки Хорватія хорв. Predsjednik Vlade Republike Hrvatske Спочатку
  • Республіки Хорватії за кордоном. 31 травня 1990 р. Здравко Мршич призначається першим міністром закордонних справ тоді ще Соціалістичної Республіки Хорватія З
  • особистою унією носили назву Землі корони Святого Стефана. Історія Хорватії Королівство Хорватія John Van Antwerp Fine: The Late Medieval Balkans: A Critical
  • до Королівства Хорватія яке 1102 року вступило в особисту унію з Угорським королівством а 1526 року спільно з ним увійшло в монархію Габсбургів У часи
  • Республіки Хорватії рішення хорватського парламенту. Архів оригіналу за 2013 - 06 - 22. Процитовано 2011 - 07 - 12. Хорватія Адміністративний поділ Хорватії Асоціація
  • імператриці Марії - Терезії 1717 - 1780 з дому Габсбурґів з Францом І Стефаном 1708 - 1765 з Лотаринзького дому Габсбурги стали прямими нащадками київських Рюриковичів
  • Посполитої королівство Галичини та Володимерії було відтворено в складі імперії Габсбургів Назва провінції мала на меті довести спадкові права Габсбургів на
  • Приморська Хорватія введений в історичну науку істориками XIX століття, правитель держави з часів Трпимира I носив титул dux Croatorum князь Хорватії Одночасно
  • Королівство Польське пол. Krolestwo Polskie, нім. Konigreich Polen також неофіційна назва Регентське Королівство Польща пол. Krolestwo Regencyjne

Users also searched:

королівство хорватія (габсбурги), історія австрії. королівство хорватія (габсбурги),

...

Encyclopedic dictionary

Translation
Бесплатно и без рекламы
не нужно скачивать или устанавливать

Pino - логическая онлайн игра, в основе которой находится тактика и стратегия. Это ремикс на шахматы, шашки и уголки. Игра развивает воображение, концентрацию внимания, учит решать поставленные задачи, планировать свои действия и логически мыслить. Не важно сколько у вас фишек, главное как они размещены!

интеллектуальная игра онлайн →