Back

★ Книга перикоп святої Ерентруди

Книга перикоп святої Ерентруди
                                     

★ Книга перикоп святої Ерентруди

Книга перикоп святої Ерентруди - середньовічний ілюмінований рукопис, що походить зі скрипторію бенедиктинського монастиря Санкт-Петер. Створений у середині XII століття, він є найбільшим серед західних євангелістаріїв Високого Середньовіччя за кількістю мальованих сцен та за думкою деяких дослідників - найзначнішою рукописною ілюмінованою памяткою романського стилю, створеною у Зальцбурзі. Зберігається у Баварській державній бібліотеці під шифром "Clm 15903".

                                     

1. Історія та походження

Євангелістарій святої Ерентруди скоріш за все походить зі скрипторію зальцбурзького монастиря Санкт-Петер, найстарішого з бенедиктинських абатств на північ від Альп. Про це свідчить, як знаходження перикоп для обидвох свят присвячених святому Рупертові, так і присутність перикопи на свято святого Бенедикта. Абсолютна більшість дослідників згодна з тим, що рукопис був створений у середині XII століття - найбільш ранню дату, 1130-ті роки, подає Альберт Бьоклер. Пізніше манускрипт опинився у бібліотеці монастиря Нонберг, про що свідчить володільницький напис межі XIII-XIV століть на fol. 104v та монастирський суперекслібрис на його палітурці. До свого теперішнього місцезнаходження - Баварської державної бібліотеки потрапив у 1815 внаслідок секуляризації.

Перше значне дослідження місця Книги перикоп святої Ерентруди серед зальцбурзьких ілюмінованих рукописів належить Ґеорґу Сварценськи, який вказав на те, що вона за своїм стилем належить до того ж самого кола творів, що й Біблія Вальтера та Адмонтська велика біблія. Та до кінця 1980-х дослідження просувались повільно і манускрипт навіть не включався до найзначніших каталогів творів зальцбурзького походження. Історії рукопису була присвячена монографія Мартіни Піппал, що вийшла у 1997 та є найповнішим його дослідженням.

                                     

2. Зміст та оздоблення

Писана на 104 аркушах пергаменту розміром 31 x 22 см кожен. Аркуші мають дзеркало тексту 21 x 11 см 17 рядків. Текст писаний схоже однією рукою великими жирними мінускульними літерами. Текст лекціонарних таблиць також писаний мінускулом, більш витонченим і, можливо, тією ж рукою. За змістом тексту це євангелістарій - тобто збірка 77 євангельських перикоп. Структура книги наслідує структуру Книги перикоп кустода Перхтольда, створеної майже на століття раніше. Вони перегукуються і в виборі самих перикоп, і, навіть, в іконографічній програмі. Вважається що саме цей більш ранній євангелістарій був прикладом при написанні Книги перикоп святої Ерентруди. Одночасно, саме відмінності у виборі деяких мініатюр дозволяють більш точно встановити, як час, так і місце створення манускрипту: це мініатюра із зображенням імператора Іраклія, який повертає Хрест до Єрусалиму, яка відсилає до Другого хрестового походу, або ж акцент на апостолі Івані в мініатюрі присвяченій Таємній вечері, що відсилає до тодішніх суперечок між монахами абатства та каноніками соборного капітулу.

День до якого відноситься та чи інша перикопа ніяк не вказаний на аркушах із самими читаннями. Такі вказівки замініють лекціонарні таблиці, які поміщені перед євангельським текстом. Вони прикрашені традиційним візерунком у вигляді подвійної аркади, між арками якої у два стовпчики і поміщений текст із вказанням читань. Сама аркада золота, бази і капітелі срібні. Також аркуші з таблицями прикрашені зображеннями срібних і золотих пташок та рослин.

Зверху кожного аркуша з текстом заголовки виділені червоною фарбою до fol.50r. Інципіти написані маюскулом і також виділені чорнилами інших, аніж чорний тексту, кольорів. Найбільше - червоного та синього. Початки речень виділені трохи збільшеними червоними літерами. Початки перикоп також підкреслені ініціалами або лігатурами з ініціалів інципітів перикоп та їх заголовків заввишки 6-8 см. Хоча орнаменти, якими прикрашені ініціали і мають окремі відмінності між собою, загалом же їх стиль достатньо уніфікований. У більшості з них основою є золоті рослинні пагони і відростки зі срібними бруньками та синьо-червоними квітками, кінчики пелюсток яких підмальовані білилами. В ініціалах з аркушів 14v, 68v, 100v зустрічаються левові маски та зооморфні мотиви. Крім того, зооморфними є ініціали, що передають літеру "І". Серед них виділяється ініціал з аркуша 10v з різдвяної перикопи Євангелія від Івана заввишки 15.1 см: він являє собою антропоморфну фігуру апостола Івана з головою орла - символу цього євангеліста, контури якої, прикраси на одязі та німб над головою писані золотом, а одяг суцільно замальований червоною, синьою та коричневою фарбами. За своїм стилем фігура відповідає іншим мініатюрам у рукописі, за типом є єдиним фігурним ініціалом, що прямо перегукується з ініціалами Адмонтської великої біблії, з оздобленням якої найбільш споріднений стиль мініатюр Книги перикоп. Також стиль зовнішніх рамок, бордюрів, архітектурних обєктів, орнаментів ініціалів вказує на схожість обох рукописів.

Загалом євангелістарій прикрашений 55 мініатюрами, з яких 33 розміром на всю сторінку. Мініатюри стоять перед читаннями, до яких відносяться. Повносторінкові з них ілюструють найважливіші урочистості, чотири неділі після Богоявлення, 2 після Пасхи, пятницю і суботу після Трійці. Мініатюрами таких самих розмірів відзначені також деякі дні памяті святих, а саме: Богородиці, Стефана, Івана Богослова, Георгія, апостолів Пилипа та Якова, Івана Хрестителя, апостолів Петра й Павла, святих Лаврентія, Мартина та Андрія.

Мініатюри виконані на золотому фоні за винятком ініціалу-заставки перикопи вігілії Різдва, який разом із текстом виписаний на пурпуровому фоні. Роль бордюрів у повносторінкових зображеннях часто виконують різноманітні архітектурні деталі: башти, стіни, колони, обвиті, на кшталт мініатюр Адмонтерської біблії, завісами. Та подібні елементи не зустрічаються у тих мініатюр, що обіймають лише половину аркуша - їх обрамляють бордюри прикрашені геометричними орнаментами з акантового листя або подібними до куфічного письма, а також прості чотирьохсторонні рамки. Композиція зосереджена навколо основних фігур, що мають більший розмір, при чому вони розташовуються або зверху до низу, або послідовно одна за одною, у залежності від кількості. При цьому стиль зображення людських фігур крім того, що наслідує стиль Адмонтської біблії також відсилає до комнінівського стилю. Він відображений у сухому, жорсткому малюнку, нервовості рухів та жестів, напруженості, що мала акцентувати увагу на внутрішньому світі персонажів. Візантійське мистецтво книги, Адмонтську біблію та Книгу перикоп поєднують пропорції фігур, манера їх зображення з глибоко посадженими очима, восокозагнутими бровами, дещо гачкоподібними носами, ламаними лініями тіла та одягу. Особливо візантійські впливи помітні в мініатюрах, які зображають втечу до Єгипту, хрещення, принесення до Єрусалимського храму Ісуса, успіння Богородиці. Тілесна частина людських фігур мальована світлокоричневим пігментом. Загалом же палітра холодна і складається зі змішаних відтінків - чисті кольори практично ніде не використовуються, за винятком невеликих вкраплень червоного. Найпопулярнішими є фіолетовий, молочно-блакитний, вохряні та оливкові тони. Форма й рухи фігур підкреслені білилами, з якими також змішані всі інші фарби.

                                     

3. Бібліографія

  • Georg Swarzenski. Die Salzburger Buchmalerei von den ersten Anfangen bis zur Blutezeit des romanischen Stils (Studien zur Geschichte der deutschen Malerei und Handschriftenkunde des Mittelalters. Textbd., 1913, 2. Aufl. Stuttgart, 1969.
  • Elisabeth Klemm. Die romanischen Handschriften der Bayerischen Staatsbibliothek, (Katalog der illuminierten Handschriften der Bayerischen Staatsbibliothek in Munchen, 3, Bd. 1, Die Bistumer Regensburg, Passau und Salzburg. Textbd., Wiesbaden, 1980.
  • Martina Pippal. Vom 10. Jahrhundert bis zum Ende des Hochmittelalters: die Skriptorien der kirchlichen Institutionen in der Stadt Salzburg. In: Geschichte der Bildenden Kunst in Osterreich, Osterreichische Akademie der Wissenschaften Hg., Band 1: Fruh- und Hochmittelalter, Hermann Fillitz Hg.: Munchen, 1998, S. 461 – 522.
  • Martina Pippal. Das Perikopenbuch von St. Erentrud, Theologie und Tagespolitik. Kunsthistorisches Institut der Universitat Wien Hg.: Wien, 1997.
                                     
  • сликарства Зборник радова Византолошког института XLIV, 2007, c. 353 - 368 Книга перекоп святої Ерентруди Апракос Cheetham, Samuel and Smith, William, ed. 1880 A Dictionary

Users also searched:

книга перикоп святої ерентруди, історія австрії. книга перикоп святої ерентруди,

...

Encyclopedic dictionary

Translation
Бесплатно и без рекламы
не нужно скачивать или устанавливать

Pino - логическая онлайн игра, в основе которой находится тактика и стратегия. Это ремикс на шахматы, шашки и уголки. Игра развивает воображение, концентрацию внимания, учит решать поставленные задачи, планировать свои действия и логически мыслить. Не важно сколько у вас фишек, главное как они размещены!

интеллектуальная игра онлайн →