Back

ⓘ Медика




Медика
                                     

ⓘ Медика

Медика - село в Польщі, у гміні Медика Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства, поблизу кордону з Україною. Є центром ґміни. Розташоване за 13 км від Перемишля та за 72 км від регіональної столиці Ряшева. Поблизу села розташований міжнародний автомобільний пункт пропуску через державний кордон Медика - Шегині. Населення - 2664 особи.

                                     

1. Історія

У 1460 році селяни з Медики скаржились на перемиського старосту Якуба Конецпольського, який обтяжував їх новими роботами зверх прийнятої тоді одноденної панщини на тиждень.

В першій половині ХІХ ст. Медика була "Tusculum"ом для галицьких вчених, митців.

Дідич містечка граф Ґвальберт Павліковський †1852 у першій половині ХІХ ст. зібрав значну колекцію, зокрема, бібліотеку. Її 1849 року перевзли на постійно до Львова помістили в кляшторі домініканців після того, як двір дідичів зайняли російські окупанти, що йшли до Угорщини. З кляштору збірку перемістили до спеціально збудованого павільйону на вулиці 3-го Мая. Збірка стала однією з важливих частин зборів закладу Оссолінських у Львові після її передачі 1922 року внуком Яном Ґвальбертом Павліковським.

Містечко було полем боїв Української Галицької Армії і Війська Польського 1918 року.

На 01.01.1939 в селі разом з Халупками Мединецькими проживало 3320 мешканців, з них 1760 українців-грекокатоликів, 300 українців-римокатоликів, 900 поляків, 200 польських колоністів міжвоєнного періоду, 160 євреїв. 1939 року поселення включене до складу УРСР, увійшло до новоутвореної Дрогобицької області. Містечко було районним центром Медицького Медиківського району. Район 1948 року було ліквідовано, 9 сільських рад залишилися у складі України увійшли до Мостиського району, а села Медика, Селиська та Яксманичі приєднано до Польщі.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

                                     

2. Церква Преображення Господнього

Парафіяльна церква Преображення Господнього, збудована з дерева, очевидно на місці більш давньої, у 1800 році, була реконструйована в 1923 р. Покровителями храму в 1809-1939 роках були Павликівські. Після виселення українського населення церква була зруйнована.

Будівля мала дво-дільну структуру плану. Коло порталу західного входу, був невеликий ґанок. Покрита споруда була двосхилим дахом, завершеним невеликим, кулястим куполом. До складу церковного комплексу також входила деревяна дзвіниця, деревяні ворота і деревяна огорожа, покрита дахом з горизонтально розташованих дощок. Залишилось зображення церкви на рисунку 1836 року, ще до її реконструкції 1923 р.

                                     

3. Костел Петра і Павла

Споруда зведена у 1604 році із розташування вівтаря на південь. У 1850 році був розбудований та прикрашений зсередини. У 1880 році вежа була відділена від загального обєму будівлі та перенесена на кілька метрів далі де виконує функцію дзвіниці. Покритий бляхою, з якої також виконана невелика сигнатура. Після побудови нового костелу перестав використовуватись.

                                     

4. Транспорт

З Перемишля до Медики курсують:

  • Міський автобус № 9 по графіку, перший рейс о 4.06, останній о 21.25. Проїзд 2 зл.
  • Приміський поїзд Ряшів-Перемишль-Медика Курсує тричі на добу. Проїзд 1.90 зл.
  • маршрутка від автовокзалу по наповненню з 7.30 до 17.30 в робочі дні. Проїзд 3 зл.
                                     

5. Відомі люди

  • Куліш Віктор Васильович - український учений-фізик; доктор фізико-математичних наук, професор.
  • Ягайло - король, перебував тут.
  • отець Лозинський Йосиф - парох містечка з 1836 року.
  • Ян Павліковський - польський природоохоронець, уродженець містечка
  • Тадеуш Павліковський - польський режисер і театральний діяч.
                                     

6. Джерела

  • Medyka // Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego. - Warszawa: Druk "Wieku", 1885. - Т. VI. - S. 236. пол. - S. 236 - 240. пол.
  • Українська Галицька Армія - У 40-річчя її участи у визвольних змаганнях, том III - Вінніпеґ, 1966. - С. 217.